10 жовтня – Всесвітній день ментального здоров’я

 

Наш коледж  сьогодні традиційно долучився  до цієї важливої дати, розуміючи, що психологічний добробут є основою успішного навчання та професійного становлення. Виховний захід було проведено соціальним педагогом Сарбєй А.П.,  присвячений ментальному здоров’ю та практичним навичкам подолання стресу.

Чому це важливо для здобувачів освіти? Сучасне освітнє життя, особливо в умовах інтенсивного навчання та адаптації до нових викликів, часто пов’язане з високим рівнем стресу. Ми прагнули не просто говорити про ментальне здоров’я, а надати присутнім конкретні поради, які вони зможуть використовувати щодня.

Метою заходу було:

1.     Розвінчати поширені міфи та стигми щодо психічного здоров’я

2.     Навчити учасників розпізнавати перші ознаки стресу.

3.     Ознайомити з простими та ефективними методами запобігання  стресу.

 Захід завершився проходженням тесту на рівень стресу, що дозволило кожному учаснику об’єктивно оцінити свій поточний психоемоційний стан і визначити зони, що потребують подальшої уваги.

Спілкування пройшло в атмосфері повної довіри та відкритості. Здобувачі освіти активно ділилися своїми думками, підтверджуючи високу актуальність цієї теми.

Напередодні, 07.10.2025р. класним керівником Скибою Ю.С. в групі 2 ОВп-д була проведена виховна година за темою: «Що таке ментальне здоров’я та чому воно важливе ».

💬 Що таке ментальне здоров’я

Ментальне здоров’я — це стан, за якого людина:

• усвідомлює свої можливості,
• може справлятися з життєвими труднощами,
• продуктивно працює,
• підтримує здорові стосунки з іншими.

🧩 Це не просто відсутність психічних розладів, а здатність жити повноцінно, гармонійно і збалансовано.

 Чому це важливо?

•        Психічне здоров’я впливає на успішність у навчанні, роботі, сімейному житті.

•    За даними ВООЗ, кожна 4-та людина у світі протягом життя стикається з психоемоційними труднощами.

•    Вчасна психологічна підтримка допомагає уникнути серйозних наслідків (депресії, вигорання, тривожності).

Пам’ятаймо:

•        немає нічого соромного в тому, щоб попросити підтримки;

•        слухати інших — це теж прояв турботи;

•        усмішка, добре слово чи дружня порада можуть врятувати чийсь день, а іноді — і життя.

Наголошуємо, що піклування про себе — це не слабкість, а сила і відповідальність. Дякуємо всім учасникам за активну позицію та нагадуємо: ваша успішна кар’єра починається з вашого внутрішнього спокою.  

Турбота про ментальне здоров’я — це інвестиція у ваше майбутнє!

До Всеукраїнського Олімпійського тижня

 

Викладач Петренко Т.М. 07.10.2024 р. провела в групах 1ОВп-Д, 1ТОРп-Д та 3ОВп-Д тематичну годину спілкування «Місце фізкультури і спорту в житті людини» (До Всеукраїнського Олімпійського тижня).

Проведення виховного заходу за формою брейн-рингу є цікавим і активним засобом роз'яснення здобувачам освіти сутності, завдань, необхідності та важливості заняття фізичною культурою та спортом; практичних навичок визначення користі спорту для здоров’я; знань основних складових фізичної культури та спорту шляхом вирішення завдань брейн-рингу.

У сучасному суспільстві існує запит на здоровий спосіб життя. Як відомо, це поняття включає в себе не тільки відмову від шкідливих звичок і правильне харчування, але й фізичні навантаження - найчастіше, саме у вигляді занять фізичною культурою і спортом. Серед гаджитилізованої молоді, спортивний спосіб життя став модним, популярним явищем. З іншого боку, сучасні умови життя, навпаки не сприяють розвитку спорту – це і сидячий спосіб життя (особливо характерний для офісних працівників), і надмірна поширеність комп'ютерної залежності, і слабкий розвиток спортивної інфраструктури в регіонах.

Здобувачі освіти активно прийняли участь у проведенні 4 раундів брейн-рингу:

1)      спортивний аудит;

2)      користь VS міфи;

3)      тайм-менеджмент здоров'я;

4)      спорт - марафон;

5)      цікаві факти про спорт (преміальний).

Компетентне журі на чолі з викладачем Сліпецькою І.П. визначило переможців брейн-рингу: І місце – Павло Верзілов, ІІ місце – Максим Жуков, ІІ місце – Вікторія Мирошник.

Учасники брейн-рингу переконалися, що спорт – це найкращий природний антистрес, необхідний кожному здобувачу освіти, особливо під час сесії. Фізичні навантаження допомагають спалювати гормон стресу кортизол і виробляти ендорфіни, які є природними "гормонами щастя". Це ключ до психологічної стійкості та запобігання вигоранню.

Рішення здобувачів освіти у конкурсі "Користь VS Міфи" підтвердили: здоров'я не може бути категорією "малозначущою " у життєвому плануванні. Воно завжди має бути завданням категорії "важливим", оскільки є фундаментом для успіху у навчанні, кар'єрі та особистому житті.

Вправи брейн-рингу показали, що не потрібно мати професійне обладнання чи абонемент у дорогий зал. Методи тайм-менеджменту дозволяють інтегрувати спорт навіть у найщільніший графік – чи то 5-хвилинна розминка у перерві між "Помодоро", чи то ходьба пішки до коледжу.

Тож, нехай цей Всеукраїнський Олімпійський тиждень стане не просто приводом для змагань, а початком особистої стратегії здоров'я.

Пам'ятайте: УСПІШНИЙ здобувач освіти – це ЗДОРОВИЙ здобувач освіти!

З Днем працівників освіти!

 Дорогі колеги, шановні працівники!

Від усього серця щиро вітаємо Вас із професійним святом – Днем працівників освіти!

Ваша щоденна праця є неоціненним внеском у розвиток Української держави. Ви виховуєте справжніх фахівців – майстрів своєї справи, закладаєте у серця молоді любов до праці, віру у власні сили та бажання творити краще майбутнє для України. Саме завдяки Вашій мудрості, професіоналізму та надзвичайній самовідданості фахова передвища освіта є конкурентоспроможною й значущою для Українського суспільства.

Сьогодні, у непрості часи, на Вас покладено особливу місію – допомогти молодому поколінню здобути не лише якісні знання й уміння, а й упевненість у своїх можливостях, здатність відбудовувати та розвивати Україну. Саме Ви формуєте справжніх патріотів і професіоналів, які своїми руками й серцем творять майбутнє України.

У цей день хочеться сказати слова щирої вдячності усім, хто присвятив своє життя нелегкій педагогічній та освітянській справі. Найщиріші слова подяки викладачам, які щедро діляться своїми знаннями, плекають справжніх патріотів нашої держави. 

Від усієї душі бажаємо Вам мирного неба, міцного здоров'я, злагоди, добра, натхнення, енергії та наснаги для досягнення нових успіхів у професійній діяльності! Зичимо, щоб кожен Ваш день був сповнений радістю, щастям та теплом студентської подяки за добрі справи!

З повагою, Адміністрація коледжу

До Дня захисників та захисниць України

 

День захисників та захисниць України – це важливе національне свято, яке присвячене мужності та героїзму справжніх героїв, які захищають незалежність та територіальну цілісність України.

Напередодні Дня захисника та захисниці України, класний керівник Петренко Т.М. 29.09.2025 р. провела відкритий  виховний захід   «Сучасні герої війни за незалежність». 

Сучасними героями війни за незалежність України є військовослужбовці, медики, волонтери та цивільні громадяни, які виявили надзвичайну мужність, самопожертву та стійкість у боротьбі з агресором, а також ті, хто підтримує оборону країни в тилу. До найвищих державних відзнак, зокрема, звання "Герой України", удостоюються особи за визначні геройські вчинки, тому серед сучасних героїв є багато військових, які загинули, захищаючи країну. 

Учасники виховного заходу провели хвилину мовчання на честь загиблих героїв. Вшанували подвиг наших здобувачів освіти й випускників – Бунчука Миколи, Шуста Олександра, Шевцова Дениса.

Прослухали кліп пісні «Герої не вмирають», яку виконувала студентка групи 3ОВ-д Зазіленська Люба.

У частині "Хроніки мужності" учасники заходу ознайомились з короткою історичною довідкою про події російсько-української війни. Розглядаючи "Портрети героїв", учасники заходу прослухали розповідь про життя та подвиги конкретних сучасних героїв як відомих, так і менш відомих, що навчилися (навчаються) в ЛПТФК – Місеври Дмитра, Петренка Михайла, Галіцького Миколи.

У ході дискусії учасники заходу обговорили питання: "Чому сучасних воїнів називають героями?", "Яка їхня роль у нашій історії?". В частині "Поезія мужності" ЗФПО групи 3ОВп-Д Валерія Пащенко декламувала вірші, присвячені захисникам України.

Відеоряд продемонстрував малюнки здобувачів фахової перевищої освіти груп 1ОВп-Д, 3ОВп-Д та їх родичів про війну.

Здобувачі фахової перевищої освіти сумісними силами написали "Лист до воїна", де виказали побажання та слова подяки захисникам.

Шана нашим Захисникам і Захисницям яскраво показана на конкретних людях: випускниках і здобувачах освіти нашого коледжу.

Здобувачі освіти Верзілов Павло ( І курс), Зазіленська Любов (ІІІ курс) є переможцями  у патріотичній акції  конкурсі  малюнків до Дня захисників та захисниць України «Діти  Луганщини – захисникам України». Метою заходу є виховання в учнівської молоді почуття вдячності та поваги до воїнів, які мужньо боронять нашу державу, а також створення можливості для молоді висловити свою підтримку через  малюнки.

 

Проведений виховний захід «Сучасні герої війни за незалежність» став важливою подією у формуванні патріотичної свідомості молоді. Учасники заходу ще раз переконалися, що героїзм – це не лише сторінки минулого, а й реальність сьогодення, яку творять відважні воїни, добровольці, медики, волонтери. Їхня відданість і жертовність є прикладом для кожного з нас, а пам'ять про сучасних героїв має жити в серцях наступних поколінь. 

Захід сприяв усвідомленню цінності свободи, глибшому розумінню ролі кожного громадянина у захисті держави, вихованню почуття гордості за своїх співвітчизників та бажанню долучатися до збереження миру і незалежності України.

Вплив соціальних мереж на наше життя

 

29.09.2025 класним керівником Скибою Ю.С була проведена виховна година за темою: «Вплив соціальних мереж на наше життя». Соціальні мережі стали невід’ємною частиною сучасного світу. Вони допомагають нам спілкуватися з друзями, знаходити нових знайомих, обмінюватися інформацією, ділитися фото та відео, вчитися й розважатися. Разом із тим, використання соціальних мереж має як позитивні, так і негативні наслідки.

✅ Позитивний вплив:

• Швидке спілкування з людьми незалежно від відстані.
• Можливість навчатися онлайн, знаходити нові знання та ресурси.
• Самовираження, творчість, розвиток власних талантів.
• Пошук однодумців, участь у спільнотах за інтересами.
• Поширення важливої інформації у суспільстві.

❌ Негативний вплив:

• Залежність від соціальних мереж, витрачання забагато часу.
• Зменшення «живого» спілкування у реальному житті.
• Ризик зустріти неправдиву інформацію, фейки.
• Кібербулінг (образи, цькування в інтернеті).
• Вплив на психіку: тривожність, занижена самооцінка через порівняння з іншими.

 

1. Обмеження часу онлайн

• Встановлювати таймери або ліміти часу (наприклад, 1–2 години на день).
• Використовувати додатки Digital Wellbeing, Forest, StayFocusd, щоб контролювати активність.
• Робити «цифрові паузи» — 1 день на тиждень без соцмереж.

2. Якісний контент замість безкінечної стрічки

• Підписуватися лише на корисні, надихаючі та освітні сторінки.
• Видаляти підписки, які викликають негатив чи заздрість.
• Формувати свою «інформаційну дієту» так само, як харчування.

3. Усвідомлене спілкування

• Не брати участь у хейті та негативних дискусіях.
• Використовувати месенджери для підтримки дружби та навчання.
• Пам’ятати, що за кожним профілем — реальна людина.

4. Перевірка достовірності інформації

• Користуватися кількома джерелами перед тим, як поширювати новини.
• Використовувати перевірочні ресурси: StopFake, Snopes, MediaSapiens.
• Пам’ятати: не все в інтернеті правда.

5. Турбота про психічне здоров’я

• Не порівнювати себе з «ідеальними картинками» в Instagram чи TikTok.
• Використовувати соцмережі для розвитку, а не для самокритики.
• Слідкувати за власними відчуттями: якщо після перегляду контенту погіршується

Свідоме використання соцмереж — це не відмова від них, а вміння контролювати себе та обирати якісний контент. Соцмережі можуть бути чудовим інструментом навчання, професійного розвитку й натхнення, якщо використовувати їх розумно, безпечнo та збалансовано.

День пам'яті трагедії Бабиного Яру

 

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками. 

Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди стаються дотепер. Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.

Ми побачили жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури – фізичні та моральні, зґвалтування. Навіть іноді мали місце намагання спалити тіла, щоб приховати вчинені злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

за матеріалами Українського інституту національної пам'яті

Кібербезпека в інтернеті: як захистити себе та свої дані

 

У сучасному світі, де інтернет є невід'ємною частиною нашого життя, питання кібербезпеки стає надзвичайно актуальним. Ми використовуємо мережу для навчання, роботи, спілкування та розваг, але часто забуваємо про можливі загрози. З метою підвищення обізнаності здобувачів освіти першого курсу, у нашому коледжі 24 вересня 2025 року відбувся важливий захід на тему "Кібербезпека в інтернеті", який провела викладач Скиба Ю.С.

Під час заходу Ю.С. Скиба наголосила, що кібербезпека — це не просто набір технічних правил, а культура відповідального користування цифровим простором. Розкрила основні загрози, з якими може зіткнутися кожен користувач:

Фішинг. Це найпоширеніший вид шахрайства, коли зловмисники намагаються отримати ваші особисті дані (логіни, паролі, номери банківських карток), видаючи себе за офіційні організації.

Шкідливе програмне забезпечення (малваре). Віруси, трояни, програми-вимагачі (ransomware) можуть пошкодити ваш пристрій, викрасти інформацію або заблокувати доступ до файлів.

Слабі паролі. Використання простих паролів, таких як "123456" або "password", робить ваші акаунти вразливими.

 

На заході присутні отримали низку практичних порад, які допоможуть мінімізувати ризики:

Створюйте надійні паролі. Використовуйте комбінації великих і малих літер, цифр та спеціальних символів. Застосовуйте двофакторну автентифікацію (2FA), де це можливо.

Будьте обережними з посиланнями та вкладеннями. Не відкривайте підозрілі посилання та файли, що надходять від незнайомих відправників. Завжди перевіряйте адресу сайту, перш ніж вводити особисті дані.

Використовуйте антивірусне програмне забезпечення. Регулярно оновлюйте його та скануйте свої пристрої на наявність загроз.

Слідкуйте за оновленнями. Своєчасно оновлюйте операційну систему, браузери та інші програми. Розробники постійно виправляють уразливості, що робить системи безпечнішими.

          Захистіть свою Wi-Fi мережу. Використовуйте надійний пароль для доступу до роутера та мережі, щоб запобігти несанкціонованому підключенню.

Проведений захід  став цінним внеском у цифрову грамотність здобувачів освіти. Він нагадав нам, що кібербезпека — це не просто термін, а відповідальність кожного користувача. Дотримуючись простих правил, ми можемо значно підвищити свій захист в інтернеті та зберегти свої особисті дані. 

Пам'ятайте: ваша безпека у ваших руках!