13 листопада 2026 р. у рамках декади циклової
комісії соціально-гуманітарних дисциплін викладач Сарбєй А.П. провела
текстовий воркшоп на тему «Слово
як зброя: аналіз пропаганди та мовних маніпуляцій». Захід був
присвячений надзвичайно актуальній темі сучасного інформаційного простору —
захисту свідомості від маніпулятивних технологій, фейків та
інформаційно-психологічних атак.
Під
час відкриття заходу було обговорено тезу про те, що сучасна пропаганда є
справжньою зброєю масового ураження. Вона діє непомітно: залишаючи матеріальні
інфраструктури та будівлі цілими, вона руйнує свідомість. Головна небезпека
полягає в підміні понять, коли критика стає «немислимою», а агресія —
«справедливою».
Основна
мета воркшопу полягала у тому, щоб перетворити слухачів із пасивних «мішеней»
інформаційних атак на активних аналітиків. Учасники вчилися робити своєрідний
«рентгенівський знімок» медіаконтенту, розпізнавати приховані інтенції та
ефективно знешкоджувати інформаційні загрози.
Особливу увагу в
презентації приділено спектру пропаганди, який поділяється на три категорії:
- Біла
пропаганда: джерело є
відкритим (держава, армія, офіційні ЗМІ), а мета полягає в мобілізації та
легітимації дій.
- Сіра
пропаганда: джерело
розмите (анонімні канали, псевдоексперти, бот-мережі), спрямоване на
поляризацію, хаотизацію та розкол суспільства.
- Чорна
пропаганда: джерело
підроблене (фейкові сайти-клони відомих медіа), мета якого — деморалізація
та підрив довіри.
Також було
детально розглянуто соціально-демографічну
специфіку векторів атаки:
- Молодь споживає переважно візуальний
контент у соціальних мережах, тому її вразливими місцями є алгоритмічне
підсилення, кліпове мислення та вплив інфлюенсерів.
- Середній
вік охоплений гібридним
потоком (онлайн і телебачення), де головними ризиками стають криза довіри
до інституцій, інформаційне перевантаження та сумніви.
- Старше
покоління орієнтується
на традиційні медіа (ТБ, преса), демонструючи схильність до авторитетів та
офіційних каналів поширення.
Учасники
занурилися у лінгвістичну анатомію брехні, розглянувши складові інформаційних
впливів — від риторичної оболонки й етосу до емоційного підсилення та
прагматичного ядра.
Окрему
увагу звернуто на зміну словника як
зміну реальності: Ефемізми
та Дисфемізми.
Крім
того, розібрано механізми когнітивних
вразливостей: фреймінг (задання інтерпретаційної рамки), праймінг
(попередній досвід і нав'язана тривога) та ефект ілюзії правди , коли
багаторазове повторення робить твердження правдоподібним незалежно від його істинності.
У
практичній частині заходу учасники провели «живий розтин» типового
маніпулятивного повідомлення, виявивши в ньому псевдоавторитети, пресупозиції,
гіперболи, залякування та абсолютні емоційні тригери.
Для
ефективного захисту від подібних втручань було запропоновано «Щит критичного мислення з 5 запитань».
Завершився
воркшоп обговоренням правил інтелектуальної
гігієни, які допомагають зберегти стійкість розуму перед обличчям
інформаційного шуму. Серед них — саморегуляція (розпізнавання власних
когнітивних упереджень), інформаційна дієта (відмова від анонімних джерел і
сміттєвого контенту) та відмова підгодовувати маніпуляції своїми охопленнями,
коментарями чи репостами.
Проведений
захід став важливим кроком у підвищенні медіаграмотності здобувачів освіти,
адже головним підсумком зустрічі стала життєстврідна формула: «Слово — це зброя. Ваше критичне мислення —
це броня».