Інтернет-мандрівка "Країнами та містами Європи"

 

Викладач Петренко Т.М. 13.05.2024р. провела в групі 1ОВп-Д тематичну годину спілкування у формі інтернет-мандрівки «КРАЇНАМИ ТА МІСТАМИ ЄВРОПИ» до Дня Європи в Україні, яка розширила знання здобувачів освіти про країни і міста Європи.

Одним із пріоритетів стратегічного розвитку України визнано інтеграцію нашої держави в Європейське співтовариство.

Європа – це багаторічна історія, досвід, політичні, духовні традиції європейських народів.

Європа – найцінніша скарбниця досягнень та пам’ятників культури.

Європа – один із осередків світової цивілізації, батьківщина Великих географічних відкриттів, промислових революцій, великих міст та промислових агломерацій. Вона є колискою міжнародної економічної інтеграції.

У Європи є велика перспектива перетворення її в район миру та міжнародного співробітництва.

Під час інтернет-мандрівки здобувачі освіти пройшли 4 сходинки:

1) Що я знаю про країни Європи?

2) Видатні Європейці

3) Улюблені страви

 4) Третій зайвий

Здобувачі освіти зрозуміли, що Європа є історично сталим регіоном миру. На такій маленькій території розташовано 44 держави, економіка і культура яких тісно переплітаються між собою. І тому Українська держава, маючи великий природний, економічний, культурний, інтелектуальний потенціал, спроможна посісти належне місце серед народів Європи і світу.

Будьмо ж дружні, щасливі,

На добро всі багаті,

Щоб у кожне віконце

Доля радість несла.

Куточків різних на Землі багато.

Європа серед них – найкраща над усім,

Бо саме тут нас народила мати.

Європа – наш великий спільний дім!

Європа – наш сильний дім!

Європа – колиска усіх країн!

Шляхом єдиним, прямуй до мети,

Європа – це дім, де живем я і ти.

У серці Європи я народилась,

Я – українка, – пишаюся цим!

Пісня вкраїнська, звичай, культура,

Сьогодні відомі у світі усім.

Ми – українці, і це звучить гордо.

Вивчи історію й мову свою.

Буде пишатись тобою Європа,

Буде вітати твою зорю.

 

Флешмоб "Вишиванка єднає нас"

 

Викладач Петренко Т.М. 13.05.2024 р. провела в групі 1ОВп-Д флешмоб «Вишиванка єднає нас» до дня Української вишиванки.

День вишиванки – досить молоде свято, яке відзначають в Україні для збереження, примноження традицій та звичаїв нашого народу. Останнім часом воно стало своєрідним символом патріотизму і любові до своєї країни. Це особливо значимо і актуально сьогодні, коли землю рідної держави рашистський ворог заливає кров’ю невинних мирних жителів, кров’ю воїнів ЗСУ. 

У третій четвер травня традиційно відзначають Всеукраїнський день вишиванки – свято, яке допомогає зануритись в тисячолітні традиції нашого народу за допомогою сорочки-оберегу.

 

Україно, одягни вишиванку,
Пригадай, як колись було.
Її гордо носило місто,
І пишалося кожне село.

Україно, носи вишиванку,
В будні і свята носи.
Бо ніде не знайдеш більше в світі
Неповторної диво краси.

 

Не соромтесь носити вишиванку, бо за неї вмирали і вмирають найкращі сини України! Вишиванка єднає всіх нас!

Це наші споконвічні традиції і наш незламний генетичний код!

Україна є і буде!

Тримаємо кожен свій фронт!   Дякуємо ЗСУ!

День Європи в Україні

 

Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань 8 травня 2023 року був підписаний Указ Президента України №266/2023, в якому День Європи в Україні, тепер відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу. Указ Президента України від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи», згідно з яким свято відзначалось в третю суботу травня, втратив чинність.

Нагадаємо, що з 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначався День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

 

День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

 

    8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, встановлений минулого року Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Це – дата, коли ми разом із європейською спільнотою вшановуємо перемогу над нацизмом і памʼять про загиблих і всіх жертв Другої світової.

    Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст – 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, а за московським це було 9 травня, 00:43. Офіційне свято перемоги над нацизмом святкується у Європі 8 травня, а Україна дуже довго святкувала День перемоги саме 9 травня.

    8 травня 2023 року Володимир Зеленський подав законопроєкт у Верховну Раду України, яким пропонував встановити 8 травня День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. 29 травня 2023 року Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. За це проголосували 317 народних народних депутатів. 

    8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни. 

8 травня викладач Кириченко С.В. провела відкриту годину спілкування "Мужність та відвага крізь покоління".

    Напередодні, викладач Петренко Т.М. 07.05.2024 р. провела в групі 1ОВп-Д тематичну годину спілкування «Збережемо пам'ять про подвиг» до Дня Примирення та Перемоги над нацизмом. 

Викладач Петренко Т.М. провела вікторину-диспут про героїчну роль України у Другій світовій війні. Здобувачі освіти активно прийняли участь і відповідали на питання вікторини.

Ці виховні заходи поглибили знання здобувачів освіти про героїчне минуле нашого народу, допомогли усвідомити велич подвигу українців у Другій світовій війні, виховують шану і повагу до тих, хто ціною власного життя здобув перемогу у війні і виборює перемогу у війні з росією в наші дні, формують почуття патріотизму, любов до свого народу, його історії та героїчного минулого.

Тематична година спілкування «Волонтерство та його роль у наближенні перемоги»

 

Викладач Петренко Т.М. 06.05.2024 р. провела в групі 1ОВп-Д тематичну годину спілкування «Волонтерство та його роль у наближенні перемоги». Здобувачі освіти ознайомилися із сутністю, нормативно-правовим забезпеченням та історією волонтерства, проаналізувати волонтерську діяльність в Україні та вивчити волонтерський рух в умовах війни України з росією на конкретних прикладах.

Волонтерська діяльність – добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги (ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність»). Волонтерство – форма благодійності, що здійснюється добровільно, безкорисливо та усвідомлено фізичними особами, що виражається через особисте надання робіт та послуг та ґрунтується на принципах законності, гуманності, гласності, рівності та здійснюється для досягнення суспільно-значимих цілей.

 

Вважається, що роком виникнення волонтерського руху є 1859 р. Адже саме цього року журналіст Анрі Дюнан після битви під Сольферіно запропонував створити Червоний Хрест як об'єднання, члени якого працювали б на добровільних, безоплатних умовах, надаючи першу медичну допомогу пораненим бійцям. У 1920 році у Франції, поблизу міста Страсбург, реалізовано волонтерський проект щодо відновлення пошкоджених через бойові дії ферм, в якому взяла участь французька та німецька молодь.

Волонтерство – це не просто допомога іншим, це також можливість для особистісного розвитку та самовдосконалення. Це шлях, який обирають ті, хто хоче зробити світ кращим. Незважаючи на виклики, які можуть виникнути на цьому шляху, волонтерство завжди дає можливість відчути радість від допомоги іншим та від почуття власної значимості.

«Полтавський батальйон небайдужих» – найактивніша на Полтавщині та одна з найчисленніших в Україні волонтерських організацій допомоги українським військовим. Займається постачанням їжі, одягу, маскувальних сіток, автотранспорту, різноманітних приладів тощо, ремонтом техніки, лікуванням та реабілітацією бійців, а також роботою з їх дітьми. Працює при Успенському соборі Полтави.

 

Жук Лариса Миколаївна (м. Полтава), менеджер з питань регіонального розвитку ТОВ «Альфа Текс», з перших днів повномасштабної війни з росією займається волонтерською діяльністю. Вона активно збирає кошти для оперативного виконання роботи захисників 116 бригади Полтавського ТРО на Донецькому напрямку, закуповує на ці кошти військове спорядження та передає захисникам (тепловізори, магазини, радіостанції, квадрокоптери, зарядна станція, блок багатоканальної швидкої зарядки Bandera Power тощо).

 

Викладач Петренко Т.М. провела вікторину-диспут з волонтерської діяльності. Здобувачі освіти активно прийняли участь і відповідали на питання вікторини.

 

До Всесвітнього дня охорони праці

    28 квітня відзначався  Всесвітній день охорони праці.

    Викладач Кириченко С.В. провела семінар "Як подбати про безпечну працю під час воєнного стану" серед викладачів та співробітників нашого коледжу.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 осіб, в рік - від 2 до 2,3 мільйона осіб.

Для запобігання нещасним випадкам на виробництві існують цілі інженерні системи з техніки безпеки. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, вводиться систематичний інструктаж працівників і всього персоналу, вводиться в штат інженер по техніці безпеки, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу, зміни, майстер або бригадир. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням техніки безпеки. Але навіть це не може повністю запобігти так званому "людському фактору". Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.

У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.

Благаємо - дотримуйтесь правил з техніки безпеки!

38-річниця Чорнобильської катастрофи

 ☣️ Сьогодні - 38-ма річниця Чорнобильської катастрофи

Аварія на ЧАЕС сталася в ніч проти 26 квітня 1986 року. Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове вимкнення реактора, яке тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електроустаткування. Однак за кілька секунд внаслідок різкого стрибка напруги на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор, частково — машинний зал (у зоні 4-го енергоблоку). Від гострої променевої хвороби у перші місяці після вибуху на Чорнобильській АЕС загинула 31 особа.  Радіоактивне опромінення зазнало 8,5 мільйона людей. У ліквідації наслідків аварії взяло участь близько 240 тисяч людей.  Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – понад 600 тисяч. Вшануємо пам'ять ліквідаторів та всіх постраждалих.