Гартовані історією: у коледжі стартувала Декада циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін

 

09.11.2026  у нашому коледжі відбулося  відкриття декади циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін. Старт тривалих тематичних заходів, які цьогоріч об'єднані надважливою темою «Національний спротив - основа обороноздатності та незламності України», ознаменувався яскравою презентацією роботи ЦК та проведенням патріотичного онлайн-лекторію «Витоки українського спротиву: від козацтва до сьогодення».

Захід об'єднав студентську молодь, викладачів та адміністрацію закладу навколо ідеї національної єдності, історичної пам'яті та незламності українського народу.

Офіційну частину відкрила голова циклової комісії Світлана Кириченко, яка привітала учасників та наголосила, що формування готовності до захисту України, громадянської свідомості та патріотизму є фундаментальним завданням сучасної освіти.

Під час мультимедійної презентації присутні ознайомилися із:

• досягненнями викладачів та студентів коледжу у науковій, соціальній та творчій діяльності;
• планом заходів у межах декади, спрямованих на глибше розуміння суті національного спротиву (попереду на студентів чекають конкурси, круглі столи та інтерактивні квести);
• основними векторами національно-патріотичного виховання молоді в стінах закладу.

Головною подією дня став онлайн-лекторій, присвячений еволюції українського визвольного руху. Викладач історії разом зі студентами-доповідачами провели глибокий хронологічний аналіз тяглості нашої боротьби, довівши, що саме готовність до спротиву є головним чинником нашої обороноздатності:

1.    Козацька доба: розгляд Запорозької Січі як унікального демократичного утворення, військового феномену та першоджерела українських традицій самоорганізації.

2.    Визвольні змагання XX століття: вшанування подвигу Героїв Крут та бійців УПА, чий досвід став міцним фундаментом для сучасних захисників і захисниць.

3.    Новітня історія: спогади про доленосні Майдани, які продемонстрували всьому світові силу українського громадянського суспільства та волю до свободи.

4.    Сучасність: аналіз повномасштабного опору російській агресії, де волонтерський рух, армія та загальнонаціональний спротив злилися в єдиний залізобетонний щит, що тримає оборону держави.

        Захід проходив у живому діалоговому форматі. Студенти активно долучалися до обговорення, відповідали на запитання історичної вікторини та висловлювали свої думки щодо того, чому саме всенародний спротив робить Україну незламною. Порівняльні візуальні матеріали (козацька зброя поруч із сучасними технологіями ЗСУ) допомогли наочно відчути зв'язок поколінь. Адміністрація коледжу висловлює щиру вдячність викладачам ЦК соціально-гуманітарних дисциплін за високий рівень підготовки заходу та всім студентам за активну громадянську позицію. Декаду відкрито, тож попереду ще багато цікавого! 

Слава Україні! Героям Слава! 

БЕЗПЕКА ПОНАД УСЕ: ЗНАННЯ, ЩО РЯТУЮТЬ ЖИТТЯ

 

9 листопада 2026 року у коледжі відбувся інформаційно-просвітницький захід на тему «Безпека понад усе: алгоритми дій та правила поведінки в умовах воєнного стану», який провела практичний психолог коледжу Лисків К.В.

Захід був спрямований на підвищення обізнаності здобувачів освіти та педагогічних працівників щодо правил особистої безпеки, формування відповідального ставлення до власного життя і здоров'я, а також готовності правильно діяти в умовах надзвичайних ситуацій, спричинених воєнним станом.

Під час зустрічі учасники розглянули важливі питання безпечної поведінки в сучасних умовах, зокрема:

• алгоритм дій під час оголошення повітряної тривоги та правила перебування в укриттях;
• правила поведінки вдома та на вулиці під час повітряної небезпеки;
• дії у випадку руйнування будівель та перебування під завалами;
• мінну безпеку, розпізнавання вибухонебезпечних предметів і правила поводження з ними;
• особливості проходження блокпостів та дотримання комендантської години;
• інформаційну безпеку, кібергігієну та протидію дезінформації;
• способи збереження психологічної стійкості та самодопомоги під час стресу;
• підготовку тривожної валізи та необхідні контакти екстрених служб.

Особливу увагу було приділено практичним рекомендаціям, які можуть допомогти уникнути небезпечних ситуацій, зберегти власне життя та здоров'я, а також вчасно надати підтримку людям, які її потребують.

Учасникам заходу наголошено на важливості дотримання правил безпеки, користування перевіреними джерелами інформації, відповідального поводження в інформаційному просторі та недопущення поширення відомостей, які можуть зашкодити безпеці громадян і держави.

Окремим напрямом зустрічі стало питання психологічної стійкості. Адже в умовах тривалого стресу важливо не лише дбати про фізичну безпеку, а й підтримувати власний емоційний стан, знаходити ресурси для подолання тривоги та не залишатися наодинці зі своїми переживаннями.

Проведений захід став нагодою ще раз нагадати, що знання правил безпеки, уважність, дисциплінованість та відповідальність кожного є важливими умовами збереження життя.

Головний меседж зустрічі: не панікувати, бути обізнаними, дотримуватися правил безпеки та пам'ятати, що знання рятують життя!

Бережімо себе, підтримуймо одне одного та віримо в Україну! 💙💛

 (повний матеріал доступний на сторінці "Наодинці з психологом" )

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ — ОСНОВА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

       У Лисичанському промислово-технологічному фаховому коледжі 2 листопада  2026 року  відбулося чергове засідання педагогічної ради, присвячене актуальним питанням забезпечення якості фахової передвищої освіти, дотримання принципів академічної доброчесності, удосконалення методичної роботи та професійного розвитку педагогічних працівників.

Порядок денний охоплював низку важливих тем, що стосуються якості фахової передвищої освіти.

Засідання розпочала в.о. директора коледжу Скиба Н.М., яка у своєму виступі наголосила на важливості академічної доброчесності як невід’ємної складової якісної освіти. Було акцентовано увагу на формуванні відповідального ставлення до навчання, об’єктивності оцінювання, дотриманні етичних норм та розвитку культури чесності серед усіх учасників освітнього процесу.

    Логічним продовженням стала тема аналізу дотримання учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності. Педагогічний колектив детально опрацював питання запобігання плагіату, списуванню, фабрикації та фальсифікації результатів навчання. Окрему увагу було приділено формуванню культури академічної доброчесності у здобувачів освіти, а також ознайомленню педагогічних працівників із сучасними інструментами перевірки академічних робіт. Відповідальними за висвітлення цього блоку питань були заступник директора з навчально-виховної роботи М.С.Фатьянова та голови циклових комісій Т.М.Петренко та С.В.Кириченко.

    Учасники педагогічної ради обговорили шляхи формування академічної культури здобувачів освіти, необхідність систематичного роз’яснення норм академічної доброчесності та використання сучасних цифрових інструментів для перевірки академічних робіт. Підкреслено, що академічна доброчесність є спільною відповідальністю педагогічних працівників і здобувачів освіти та важливою умовою довіри до результатів навчання.

    Наступним питанням стало обговорення стану методичної роботи та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Фатьянова М.С. представила основні напрями методичної діяльності коледжу, наголосила на значущості впровадження сучасних педагогічних технологій, удосконалення навчально-методичного забезпечення освітніх компонентів та систематичного професійного розвитку викладачів.

    Окрему увагу було приділено питанню підготовки та проведення атестації педагогічних працівників. В.о. директора коледжу Скиба Н.М. акцентувала на важливості атестації як інструменту оцінювання професійної компетентності педагогів, стимулювання їхнього творчого зростання та підвищення якості освітньої діяльності. Обговорено організаційні аспекти атестаційного процесу, підготовку необхідних документів та дотримання встановлених нормативних вимог.

    За результатами засідання педагогічною радою визначено пріоритетні завдання щодо посилення контролю за дотриманням академічної доброчесності, удосконалення методичної роботи, підтримки професійного розвитку педагогічних працівників та забезпечення належної організації атестації.

    Засідання педагогічної ради стало важливим кроком у подальшому вдосконаленні освітнього процесу, формуванні академічної культури та створенні умов для забезпечення якісної фахової передвищої освіти в ЛПТФК.

ЛПТФК — освіта, якість, професіоналізм та академічна доброчесність!

Виховні години

            02 листопада у ЛПТФК пройшли виховні години згідно плану.

Класним керівником Сарбєй А.П. з метою формування критичного мислення та захисту від маніпуляцій для здобувачів освіти групи 1ТОРп-д було проведено пізнавальну годину спілкування на тему «Фейки, маніпуляції та інформаційні пастки: цифрові інструменти протидії інформаційному шуму».

Під час заняття студенти обговорили актуальну проблему нашого часу: сьогодні ми тонемо в інформаційному надлишку, де новини надходять із месенджерів, відео — із соціальних мереж, а алгоритми самостійно вирішують, що нам показувати. Головним висновком дискусії стало усвідомлення того, що головна навички сучасної людини — це не пошук інформації, а здатність її фільтрувати.

Головні акценти та інструменти інформаційної безпеки:

1.    Матриця загрози: Учасники детально розібрали відмінності між фейками (повністю або частково вигаданою інформацією), дезінформацією (свідомим поширенням неправди з метою створення паніки чи дискредитації) та маніпуляціями (прихованим психологічним впливом через емоції та обрізаний контекст).

2.    Анатомія маніпулятивного допису: Розглянуто типові пастки, такі як клікбайт («Ви не повірите...»), фальшиві авторитети, емоційні тригери та підміна понять через статистику чи «вибіркову правду» (наприклад, маніпуляції з цифрами на кшталт «90% учасників оцінили»).

3.    Психологія обману: Обговорено, чому люди вірять брехні (ефект гри на страху чи жадібності) та як працюють «інформаційні бульбашки», коли алгоритми соцмереж показують лише те, що утримує увагу, створюючи ілюзію, ніби «всі навколо говорять про це».

4.    Алгоритм верифікації та критичне мислення: Студенти ознайомилися з чітким покроковим алгоритмом перевірки інформації:

o   Зупиніться (емоції — ворог логіки).

o   Прочитайте допис повністю, а не лише заголовок.

o   Перевірте автора, дату та знайдіть першоджерело.

o   Поставте собі 5 базових запитань: Хто це повідомляє? Звідки він це знає? Які є докази? Чи є інші джерела? Навіщо мені це повідомляють?

Особливу увагу приділили небезпеці поширення неперевіреної інформації в месенджерах за принципом ланцюгової реакції («Не знаю, чи це правда, але краще попередити...»). Учасники погодилися з тим, що натискання кнопки «Поширення» вимагає персональної відповідальності, адже одна необдумана дія може перетворити людину на інструмент маніпулятора.

Завершився заходи важливим правилом інтелектуальної чесності: «Я не знаю. Мені треба це перевірити». Визнання нестачі інформації — це не слабкість, а ознака грамотної та критично мислячої людини.

    Викладач Кравцова В.М. провела в групі 3ТОРп-д годину спілкування на тему: «Мовний фронт: чому українська мова є маркером національної безпеки».

На годині спілкування обговорили ключові тези: 

1. Фундамент державності та кордон ідентичності: Мова вийшла далеко за межі суто культурного явища — вона є зброєю, щитом та фундаментальною основою держави. Державні кордони пролягають там, де звучить державна мова, а послаблення мовних позицій створює ментальний вакуум для ворожої гібридної агресії.

2. Маркер системи «Свій / Чужий»: В умовах воєнного стану мова стає найшвидшим та найточнішим інструментом верифікації безпеки. Специфічні слова-шиболети («паляниця», «нісенітниця», «веселка») виступають недоступним для ворога кодом, а літера «Ї» стала символом партизанського спротиву на окупованих територіях.

3. Законодавча основа безпеки: Згідно зі статтею 10 Конституції України, українська мова є єдиною державною, а рішення Конституційного Суду офіційно визнало її захист елементом національної безпеки. Закон про державну мову закріплює її обов'язкове використання в публічному управлінні, освіті, медіа та сфері послуг як захисний інформаційний купол.

4. Лінгвоцид як складова геноциду: Росія століттями цілеспрямовано знищувала українську мову з метою ліквідації самої нації (Валуєвський циркуляр, Емський указ 1876 року, політика радянської русифікації). На сучасних окупованих територіях агресор повторює цей сценарій: знищує підручники, змінює вказівники та примусово русифікує школи.

5. Інформаційний та ментальний щит: Російськомовний простір усередині країни підвищує вразливість суспільства до ворожої дезінформації та ІПсО. Перехід на українську мову в щоденному спілкуванні та споживанні інформації формує ментальний кордон, який відрізає від деструктивного впливу «руского міра».

6. Світовий досвід мовної стійкості: Досвід країн Балтії (Латвії, Литви, Естонії) демонструє успішність безкомпромісної мовної політики для захисту власного безпекового простору. Відродження івриту в Ізраїлі стало ключовим фактором консолідації суспільства та формування сильної держави.

7. Мовний обов'язок: Війна остаточно розвінчала наратив «какая разніца, на каком язике». Українська мова слугує духовною бронею, а розмовляти нею — це форма прямої підтримки сил оборони на внутрішньому ментальному фронті. 

Викладач Петренко Т.М. провела годину спілкування у групах 1ПНГп-к та 2ОВп-д на тему: «Кіберпростір і закон: де закінчується свобода слова і починається кримінальна відповідальність». 

 

Захід пройшов у форматі інтерактивного турніру. Студенти розбирали реальні життєві кейси про наслідки необдуманих коментарів, аналізували міфи про інтернет-анонімність та вчилися правилам цифрової гігієни. Особливою родзинкою зустрічі стала четверта преміальна складова – авторські ребуси від викладача на правову тематику, які викликали шквал емоцій та азарту серед команд.

 

«Інтернет дає колосальні можливості, але водночас вимагає високої правової свідомості. Наше завдання – навчити молодь захищати свої права і водночас поважати закон за будь-яким екраном смартфона», – зазначила куратор заходу.

Зустріч завершилася на позитивній ноті: учасники переконалися, що цифрова грамотність і знання закону – це найкращий захист у сучасному медіапросторі.

Історичний фактчекинг без цензури: у коледжі відбувся семінар-практикум до трагічних подій 1944 року

 28.10.2026р. відбувся студентський дослідницький семінар-практикум (Workshop) «1944-й: між вигнанням тоталітаризмів та пошуком історичної правди», організований викладачем Петренко Т.М.

Захід об’єднав здобувачів освіти двох груп у форматі глибокого історичного розслідування. Замість звичних лекцій студенти працювали з архівами, аналізували документи осені 1944 року та вчилися застосовувати інструменти фактчекінгу до складних сторінок українського минулого.

Учасники дискутували про те, чому формулювання «визволення» у 1944 році є неповним без розуміння паралельного встановлення радянського контролю, масових репресій, депортацій та продовження визвольної боротьби українців.

«Історія вимагає правди, а не штампів. Навчати студентів критично мислити, аналізувати документи та бачити реальну ціну свободи – це формувати справжніх громадян України з міцним внутрішнім стрижнем», – підкреслила куратор заходу.

Захід залишив потужний емоційний та інтелектуальний слід, надихнувши молодь на глибше вивчення рідної історії та усвідомлення цінності нашої сучасної незалежності.

Радіодиктант національної єдності 2026: ЛПТФК разом з усією Україною писав «Лист, який не закінчується»

    27 жовтня 2026 року, у День української писемності та мови, Україна та українці по всьому світу вже в 27-й раз об’єдналися навколо спільної справи — Радіодиктанту національної єдності. Цьогорічний флешмоб єднання, попри всі виклики воєнного часу, вкотре довів: українське слово — це зброя, це пам’ять, це незламний код нації.

    До написання диктанту долучилися викладачі, студенти та співробітники Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу. Для колективу закладу, який через війну та окупацію рідного Лисичанська змушений працювати в умовах переміщення та безпекових обмежень, участь у Радіодиктанті стала не просто перевіркою грамотності, а ще одним важливим кроком до збереження власної ідентичності та єдності з Україною.

    Автором тексту Радіодиктанту національної єдності 2026 року став український письменник, поет і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Його твір має глибоку та символічну назву — «Лист, який не закінчується».

    За словами автора, цей текст — це спроба поговорити про особисте й важливе, про те, що кожен із нас хотів би сказати найріднішим людям, особливо коли війна територіально розділяє родини та відстані. Артур Дронь, який добровольцем пішов до лав ЗСУ у 2022 році, воював на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а згодом дістав важке поранення, вклав у ці слова власний досвід втрат, надії та любові до України.

    Цьогоріч текст читали у прямому ефірі двоє дикторів: співачка й волонтерка Даша Астаф’єва та вчитель української мови й літератури Артур Пройдаков. Трансляція розпочалася об 11:00 на платформах Суспільного Мовлення — Українському Радіо, Радіо Культура, телеканалі Суспільне Культура, YouTube та в застосунках suspilne.radio і «Дія».

    Радіодиктант національної єдності — це не просто щорічна акція з перевірки правопису. Це символічний акт приналежності до українського світу. Для викладачів і студентів нашого коледжу, чия alma mater залишається на тимчасово окупованій території, а освітній процес триває в надскладних умовах, участь у такому заході — це спосіб заявити: «Ми є. Ми українці. Ми разом».

    Коли війна розділяє родини, знищує міста й намагається стерти пам’ять, саме мова стає тим незнищенним фундаментом, на якому тримається нація. Спільне написання диктанту — це момент, коли школяр і ветеран, вчитель і волонтер, студент із прифронтового міста й українець у Лондоні чи Торонто роблять одну спільну справу. Це і є справжня єдність — не абстрактна, а виражена в конкретній дії.

    Події останніх років переконливо довели: підтримка одне одного та спільні дії — це не гасло, а життєва необхідність. Радіодиктант національної єдності 2026 року, до якого долучилися викладачі, студенти й співробітники Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу, став ще одним підтвердженням того, що:

• Мова об’єднує покоління та регіони. Вона не має кордонів і не підкоряється окупантам.

• Спільна справа зміцнює стійкість. Коли ми разом, навіть найскладніші випробування стають здоланними.

• Підтримка одне одного — це основа виживання нації. Кожен, хто сів 27 жовтня писати диктант, зробив свій внесок у збереження української ідентичності.

    Писати Радіодиктант — це виявляти повагу до тих, хто боровся за українське слово століттями, і до тих, хто сьогодні захищає його зі зброєю в руках. ЛПТФК разом з усією Україною написав свій «Лист, який не закінчується». І поки ми пишемо, говоримо й пам’ятаємо — Україна живе й перемагає.