Історичний фактчекинг без цензури: у коледжі відбувся семінар-практикум до трагічних подій 1944 року

 28.10.2026р. відбувся студентський дослідницький семінар-практикум (Workshop) «1944-й: між вигнанням тоталітаризмів та пошуком історичної правди», організований викладачем Петренко Т.М.

Захід об’єднав здобувачів освіти двох груп у форматі глибокого історичного розслідування. Замість звичних лекцій студенти працювали з архівами, аналізували документи осені 1944 року та вчилися застосовувати інструменти фактчекінгу до складних сторінок українського минулого.

Учасники дискутували про те, чому формулювання «визволення» у 1944 році є неповним без розуміння паралельного встановлення радянського контролю, масових репресій, депортацій та продовження визвольної боротьби українців.

«Історія вимагає правди, а не штампів. Навчати студентів критично мислити, аналізувати документи та бачити реальну ціну свободи – це формувати справжніх громадян України з міцним внутрішнім стрижнем», – підкреслила куратор заходу.

Захід залишив потужний емоційний та інтелектуальний слід, надихнувши молодь на глибше вивчення рідної історії та усвідомлення цінності нашої сучасної незалежності.

Радіодиктант національної єдності 2026: ЛПТФК разом з усією Україною писав «Лист, який не закінчується»

    27 жовтня 2026 року, у День української писемності та мови, Україна та українці по всьому світу вже в 27-й раз об’єдналися навколо спільної справи — Радіодиктанту національної єдності. Цьогорічний флешмоб єднання, попри всі виклики воєнного часу, вкотре довів: українське слово — це зброя, це пам’ять, це незламний код нації.

    До написання диктанту долучилися викладачі, студенти та співробітники Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу. Для колективу закладу, який через війну та окупацію рідного Лисичанська змушений працювати в умовах переміщення та безпекових обмежень, участь у Радіодиктанті стала не просто перевіркою грамотності, а ще одним важливим кроком до збереження власної ідентичності та єдності з Україною.

    Автором тексту Радіодиктанту національної єдності 2026 року став український письменник, поет і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Його твір має глибоку та символічну назву — «Лист, який не закінчується».

    За словами автора, цей текст — це спроба поговорити про особисте й важливе, про те, що кожен із нас хотів би сказати найріднішим людям, особливо коли війна територіально розділяє родини та відстані. Артур Дронь, який добровольцем пішов до лав ЗСУ у 2022 році, воював на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а згодом дістав важке поранення, вклав у ці слова власний досвід втрат, надії та любові до України.

    Цьогоріч текст читали у прямому ефірі двоє дикторів: співачка й волонтерка Даша Астаф’єва та вчитель української мови й літератури Артур Пройдаков. Трансляція розпочалася об 11:00 на платформах Суспільного Мовлення — Українському Радіо, Радіо Культура, телеканалі Суспільне Культура, YouTube та в застосунках suspilne.radio і «Дія».

    Радіодиктант національної єдності — це не просто щорічна акція з перевірки правопису. Це символічний акт приналежності до українського світу. Для викладачів і студентів нашого коледжу, чия alma mater залишається на тимчасово окупованій території, а освітній процес триває в надскладних умовах, участь у такому заході — це спосіб заявити: «Ми є. Ми українці. Ми разом».

    Коли війна розділяє родини, знищує міста й намагається стерти пам’ять, саме мова стає тим незнищенним фундаментом, на якому тримається нація. Спільне написання диктанту — це момент, коли школяр і ветеран, вчитель і волонтер, студент із прифронтового міста й українець у Лондоні чи Торонто роблять одну спільну справу. Це і є справжня єдність — не абстрактна, а виражена в конкретній дії.

    Події останніх років переконливо довели: підтримка одне одного та спільні дії — це не гасло, а життєва необхідність. Радіодиктант національної єдності 2026 року, до якого долучилися викладачі, студенти й співробітники Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу, став ще одним підтвердженням того, що:

• Мова об’єднує покоління та регіони. Вона не має кордонів і не підкоряється окупантам.

• Спільна справа зміцнює стійкість. Коли ми разом, навіть найскладніші випробування стають здоланними.

• Підтримка одне одного — це основа виживання нації. Кожен, хто сів 27 жовтня писати диктант, зробив свій внесок у збереження української ідентичності.

    Писати Радіодиктант — це виявляти повагу до тих, хто боровся за українське слово століттями, і до тих, хто сьогодні захищає його зі зброєю в руках. ЛПТФК разом з усією Україною написав свій «Лист, який не закінчується». І поки ми пишемо, говоримо й пам’ятаємо — Україна живе й перемагає.

"Українська мова — зброя, граніт і воля"

 

    Сьогодні, 27 жовтня 2026 року  викладачем Сарбєй А.П. для здобувачів освіти коледжу та викладачів було проведено патріотичний виховний захід до Дня української писемності та мови під назвою «Українська мова — зброя, граніт і воля»  Розпочався захід з загальнонаціональної хвилини мовчання.

    Під час заходу учасники вшанували світлу пам’ять Героїв, які віддали свої життя за вільну Україну, та висловили безмежну вдячність тим, хто тримає оборону на передовій. Зокрема, згадали жителів міста Лисичанськ та випускників навчального закладу:

• Миколу Бунчука — випускника коледжу, навіки бійця 14-ї окремої механізованої бригади;
• Олександра Шуста — навіки старшого сержанта 116-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ;
• Дениса Шевцова та Станіслава Левченка — випускників коледжу;
• а також військовослужбовців і захисників:  Дмитра Місеври,  Михайла Петренка, Миколу Галіцького, Дениса Соколова,  Івана Фастова.

    Розмова про мову як духовний фундамент спирається на історичну спадщину преподобного Нестора Літописця — батька української історії та писемності. Учасникам нагадали слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».

Було представлено вражаючу аналітику мовної системи:

• 448 рік н. е. — перші зафіксовані слова на території сучасної України («мед» та «страва»), записані візантійським істориком Пріском Панійським.
• 256 000+ офіційно зафіксованих слів у сучасній словниковій скарбниці.
• Багатство синонімів (наприклад, 45 синонімів до слова «бити») та вбудована дзеркальна симетрія — паліндроми («Я несу гусеня», «ротатор»).
• Унікальна граматична архітектура: кличний відмінок (відновлений у 1990 році), три форми майбутнього часу та високий рівень емоційної пластичності завдяки зменшувальним формам.
  
  
  

Учасники заходу розглянули складні історичні етапи системного знищення української мови:

• 1720 рік — заборона Петра І на друк книг церковнослов'янським шрифтом та жорстка цензура.
• 1863 рік — Валуєвський циркуляр із твердженням про те, що «никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может».
• 1876 рік — Емський указ про заборону ввезення україномовних книг і нот.
• 1930-ті роки — репресії та фізичне знищення творців мови й інтелектуалів.
• 

    Попри тиск, українська фонетика вистояла, перетворившись на надійний акустичний щит. Слова-фільтри на кшталт «Паляниця» чи «Укрзалізниця» стали системою біометричної ідентифікації «свій — чужий» на блокпостах. Символом нескореності також виступила унікальна українська літера «Ї», яка на тимчасово окупованих територіях перетворилася на знак партизанського спротиву та віри в Перемогу.

    Окрему увагу приділено феномену «самоукраїнізації» після лютого 2022 року, коли перехід на українську мову став актом гідності та свідомою позицією.

Було презентовано матрицю дій («Твоя зброя на щодень»):

• Цифровий простір: українізація інтерфейсів, споживання україномовних гугл-запитів і Вікіпедії, написання ділових листів та постів виключно українською.
• Фізичний простір: вибір української мови в банкоматах і на касах самообслуговування, започаткування україномовних традицій у родинах та ідентифікація себе через мову за кордоном.
  
  

    Також відзначено світовий резонанс українського слова: нею розмовляють 45 мільйонів людей у світі (Топ-30 мов), «Заповіт» Тараса Шевченка перекладено 147 мовами, «Щедрик» Миколи Леонтовича (Carol of the Bells) став світовим різдвяним гімном, а українська мова має напівофіційний статус в окрузі Кук (штат Іллюїс, США).

    Завершився захід нагадуванням про глобальну акцію єдності — Радіодиктант національної єдності, який щороку 27 жовтня об’єднує мільйони українців по всьому світу.

«Говоріть українською. Пам'ятайте ціну кожного слова. Слава Україні! Слава її Героям-Захисникам!»

 

Виховні години

 

До 82-ї річниці вигнання нацистських окупантів із України

    Щороку 28 жовтня Україна вшановує пам'ять усіх, хто боровся проти нацистської окупації. Ця дата є днем скорботи і гордості, який нагадує кожному з нас, що боротьба за незалежність — це не просто сторінка з підручника минулого, а живий обов'язок кожного покоління. З нагоди цієї пам'ятної дати класний керівник Лисків К.В. 26.10.2026 р. провела для студентів групи 3ОВп-д виховну годину спілкування на тему «28 жовтня: День вигнання нацистських окупантів».

    Під час заходу здобувачі освіти разом із педагогом занурилися у складні сторінки українського виміру Другої світової війни, обговоривши трагічні події 1939–1945 років, коли наша країна опинилася між двох тоталітарних режимів. Учасники згадали про масштабні людські втрати під час окупації 1941–1944 років — від понад мільйона жертв Голокосту до мільйонів остарбайтерів та знищених міст і сіл. Водночас особливу увагу приділили безпрецедентній мужності українського народу та масштабам опору агресору у лавах різних армій і підпілля.

    Окремим важливим акцентом години спілкування стало розкриття історичної справедливості щодо термінів, адже у 1944 році відбулося саме вигнання нацистських окупантів, яке тоді ще не принесло справжньої свободи. Наприкінці зустрічі студенти провели паралелі із сучасністю, підкресливши, що сьогодні, коли Україна знову відстоює свій суверенітет, збереження правдивої історичної пам'яті та єднання нації є нашою головною зброєю на шляху до Перемоги. 

26.10.2026 в групі 3ТОРп-д пройшла виховна година на тему: «Вигнання нацистів, але не воля: трагічні сторінки української історії 1944 року». Годину провела класний керівник Кравцова В.М.

 Ключові тези

1944 рік — переломний, але не визвольний. 1944 рік став роком вигнання нацистських окупантів з більшої частини України. Це був кінець жахливої нацистської окупації, але не початок справжньої свободи. Україну чекала нова форма несвободи — радянська система.

Визволення відбулося ціною величезних жертв Корсунь-Шевченківська операція, визволення Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших міст супроводжувалися колосальними втратами. Україна заплатила за це мільйонами життів військових і цивільних, зруйнованими містами і селами.

«Визволення» не означало свободи. Після вигнання нацистів радянська влада відновила репресії, колективізацію, контроль над усіма сферами життя.
Багато українців, які воювали проти нацистів, згодом стали жертвами радянських репресій.

Трагедія цивільного населення. Війна принесла не тільки бойові втрати. Депортації, голод, руйнування інфраструктури, загибель мирних жителів — усе це стало частиною трагічної спадщини 1944 року.

Пам’ять має бути чесною. Ми вшановуємо мужність українців, які боролися проти нацизму. Але справжня історична пам’ять вимагає говорити і про те, що вигнання одних окупантів не принесло волі від інших.

Урок для сьогодення. Історія 1944 року вчить:

- свобода ніколи не дається раз і назавжди;

- ціна незалежності завжди висока;

- важливо розрізняти вигнання ворога і здобуття справжньої державної самостійності.

 З метою формування національної свідомості, патріотизму, поваги до державної мови, усвідомлення її значення для збереження національної ідентичності та зміцнення національної безпеки України для здобувачів освіти І курсу 1 ТОРп-к спеціальності G11 «Машинобудування» було проведено виховну годину на тему «Мовний фронт: чому українська мова є маркером національної безпеки».

Під час заходу увагу здобувачів освіти було зосереджено на ролі української мови в історії становлення української державності, збереженні культурної спадщини та формуванні національної єдності. Обговорено значення державної мови в умовах повномасштабної війни, її роль у протидії інформаційним загрозам, збереженні українського культурного простору та зміцненні громадянської стійкості суспільства.

Особливу увагу приділено поняттю «мовний фронт», яке символізує щоденну відповідальність кожного громадянина за збереження й розвиток української мови. Здобувачі освіти дійшли висновку, що мовна культура, свідоме використання державної мови в навчанні, професійному спілкуванні та повсякденному житті є важливими складовими громадянської позиції.

У ході виховної години обговорювалися питання мовної стійкості, відповідального споживання інформації, розпізнавання маніпулятивних повідомлень і дотримання культури спілкування в соціальних мережах. Здобувачі освіти мали можливість висловити власні думки щодо значення української мови для молодого покоління та її місця в майбутній професійній діяльності.

Захід сприяв розвитку критичного мислення, громадянської відповідальності, поваги до української історії, культури й мовних традицій. Особливий акцент зроблено на тому, що володіння державною мовою та її повсякденне використання є не лише засобом комунікації, а й важливим чинником суспільної згуртованості та збереження національної ідентичності.

Виховання мовної свідомості молоді, утвердження української мови в освітньому середовищі та формування активної громадянської позиції залишаються важливими напрямами виховної роботи закладу фахової передвищої освіти.

 

Мистецтво говорити "Ні"

 

22.10.2026р у коледжі відбувся психологічний захід на тему «Мистецтво говорити “Ні”», який провела практична психологиня Лисків Карина Вікторівна для студентів академічних груп 1ОВп-д, 2ОВп-д, 1ТОРп-к, 1ПНГп-к та 3ОВп-д. Під час зустрічі учасники детально ознайомилися з тим, як правильно вибудовувати особисті межі та відмовляти без страху, почуття провини чи зайвих виправдань.

Психологиня розповіла про ключову різницю між егоїзмом та здоровими особистими межами. Зокрема, було розібрано, що егоїзм полягає в систематичному ігноруванні інтересів та почуттів оточуючих, тоді як здорові межі дозволяють гармонійно враховувати як власні потреби, так і потреби інших. Учасники обговорили приклади того, що здорова відмова завжди може бути спокійною, ввічливою та водночас впевненою.

Окрему увагу приділили тому, як розпізнати порушення власних кордонів. Психологиня розказала про емоційні сигнали, серед яких виділяються тривога, роздратування, образа та внутрішнє відчуття того, що вашими ресурсами користуються. Також розібрали фізичні та поведінкові маркери, зокрема втому після спілкування, підсвідоме бажання уникнути людини, потребу постійно виправдовуватися та м'язову напругу в тілі.

Під час заходу студенти продивилися та обговорили тему подолання страху образити іншу людину. Було наголошено, що ми не здатні повністю контролювати емоції інших людей, а наша єдина відповідальність полягає у чесному й коректному висловленні власної позиції. Опрацювання ж власної реакції на відмову залишається в зоні відповідальності співрозмовника.

Крім того, психологиня окреслила типові помилки, яких варто уникати під час відмови. Учасники розглянули неконструктивні патерни поведінки, такі як різка агресія, нечесні пояснення, надмірні виправдання, порожні обіцянки та надання згоди виключно через страх перед реакцією іншої людини. Захід допоміг студентам краще зрозуміти важливість захисту власного простору, збереження енергії та побудови гармонійних і здорових взаємин.

Ознайомитися з матеріалом презентації можна за покликанням.

 

Виховні години в ЛПТФК

 

Сьогодні 19 жовтня 2026 року у групі 1ТОРп-д класним керівником Сарбєй А.П. проведено годину спілкування присвячену Всеукраїнському Дню відповідальності людини,  який було визначено від 16 липня 2021 року  опираючись на Постанову Верховної Ради України № 5286.  У день народження видатного українця, економіста, мецената та громадського діяча Богдана Гаврилишина.

Метою години спілкування стало формування у здобувачів освіти усвідомленого ставлення до власних дій, громадянської позиції та моральних обов’язків перед суспільством.

Під час виховного заходу класний керівник ознайомив студентів із життєвим шляхом Богдана Гаврилишина, який у 2014 році уклав «Декларацію відповідальності людини» з 15 пунктів. На основі цих пунктів відбулося активне обговорення важливих для молоді тем.

Під час спілкування студенти розглянули ключові виміри відповідальності, сформульовані в Декларації:

1.     Особиста відповідальність та саморозвиток

2.     Відповідальність у стосунках та родині

3.     Громадянська та екологічна позиція

Година спілкування пройшла у формі відкритого діалогу. Студенти групи 1ТОРп-д дійшли висновку, що відповідальність — це не просто обов'язок чи обмеження, а щоденний свідомий вибір кожної вільної людини. Саме з відповідального ставлення кожного з нас до навчання, здоров'я, родини та природи будується сильне, гармонійне та успішне суспільство. 

 

    Для групи 3ОВп-д класний керівник Лисків К.В. провела виховну годину спілкування на тему «Відповідальність починається з мене».

    Головною метою заходу було допомогти молоді усвідомити, що кожне щоденне рішення — від дрібного вибору до доленосних кроків — будує їхнє майбутнє, формує характер та впливає на суспільство в цілому.

    Під час години спілкування класна керівниця акцентувала увагу на тому, що відповідальність — це не вроджена риса чи сухі обов'язки, а навичка, яку можна і потрібно тренувати щодня. Замість традиційних лекцій зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу та рефлексії. Студенти разом обговорили «пастки» моралізаторства й прийшли до висновку, що справжня відповідальність народжується зсередини через свободу вибору та розуміння його наслідків.

    Особливе натхнення здобувачі освіти отримали під час знайомства із постаттю видатного українського економіста та мислителя Богдана Гаврилишина. Студенти розглянули ключові ідеї його «Декларації відповідальності людини», яка закликає до свідомих дій на всіх рівнях життя.

    Наприкінці заходу класний керівник Лисків К.В. запропонувала студентам практичний алгоритм прийняття складних рішень та аналізу їхніх наслідків. Кожен учасник зібрав свій «координатний план відповідальності», визначивши власні ключові цінності та конкретні цілі на найближчий місяць.

    Захід залишив глибокий слід у свідомості студентів, надихнувши групу 3ОВп-д бути архітекторами власного життя та змінювати світ на краще, починаючи з самих себе!

    В групі 2ТОРп-к відбулася захоплива та надзвичайно актуальна година спілкування на тему «Штучний інтелект: загроза чи помічник?», яку організувала та провела класний керівник Кириченко С.В.

Під час заходу учасники обговорили кілька ключових та гострих тем:

-          Еволюція ШІ: як прості алгоритми перетворилися на потужні інструменти автоматизації та завоювали сучасні підприємства.

-          ШІ в освіті: як нейромережі допомагають студентам у навчанні (пошук технічної інформації, розбір складних креслень, моделювання роботи вузлів та механізмів) та де проходить межа між допомогою і плагіатом.

-          Етичні питання: проблема довіри до комп'ютерних систем, кібербезпека автоматизованих ліній та захист промислових даних.

Штучний інтелект у промисловості: виклик для техніків-механіків

Окрему увагу під час дискусії приділили впливу ШІ на роботу спеціалістів із ремонту та обслуговування промислового обладнання. Разом із Кириченко С.В. студенти проаналізували, як трансформується їхній професійний напрям.

Година спілкування пройшла у форматі живого діалогу. Особливу цікавість викликав інтерактивний батл «Досвідчений технік проти комп'ютерного алгоритму», де студенти порівнювали швидкість і точність ухвалення рішень людиною та ШІ під час ліквідації аварійних ситуацій на виробництві. Думки аудиторії розділилися: одні вважають ШІ найкращим помічником у моніторингу, інші — зазначали, що без людської логіки, інтуїції та практичних навичок якісний ремонт важкого обладнання неможливий. 

Штучний інтелект — це не заміна людському розуму, а потужний інструмент, ефективність якого залежить від того, в чиїх він руках. Головне завдання для майбутніх техніків-механіків групи 2ТОРп-к сьогодні — навчитися поєднувати фундаментальні інженерні знання з новітніми цифровими технологіями, щоб залишатися затребуваними та конкурентоспроможними фахівцями на сучасних підприємствах.

Класний керівник Кравцова В.М. провела годину спілкування на тему «Національна гідність як основа формування моральної культури» в групі 3ТОРп-д.

 

Ключові тези

Гідність — це основа особистості. Гідність — це усвідомлення власної цінності та моральне ставлення людини до самої себе. Без внутрішньої гідності неможливе справжнє самоповага, відповідальність і повага до інших.

Національна гідність формує патріотизм. Національна гідність — це не гасла, а глибоке розуміння цінності свого народу, мови, історії та культури.
Саме вона є фундаментом відповідального ставлення до держави.

Справжня громадянська позиція починається з усвідомлення: від моїх вчинків, чесності та відповідальності залежить якість життя в країні. Гідна людина не толерує корупцію, байдужість і низькі стандарти.

Коли людина має внутрішній стрижень, вона не зраджує принципи навіть під тиском обставин. Відсутність гідності веде до пристосуванства, байдужості та руйнування суспільних цінностей.

Національна гідність починається не з великих заяв, а з щоденного ставлення до себе і до своєї країни.

З метою формування цифрової грамотності, розвитку критичного мислення, підвищення рівня інформаційної культури та відповідального використання сучасних цифрових технологій для здобувачів освіти І курсу спеціальності G11 «Машинобудування» / G11.03 «Технологічні машини та обладнання» класним керівником Закатновою Ю.С  проведено виховну годину в групі 1ТОРп-к на тему «Штучний інтелект: загроза чи помічник?».

Під час заходу здобувачі освіти ознайомилися з поняттям штучного інтелекту, основними напрямами його застосування та можливостями використання в освітній діяльності, повсякденному житті й сучасному машинобудуванні. Особливу увагу було приділено ролі штучного інтелекту в автоматизації виробничих процесів, проєктуванні технічних систем, діагностиці обладнання, виявленні несправностей і підвищенні ефективності роботи промислових підприємств.

Здобувачі освіти долучилися до обговорення проблемного питання «Штучний інтелект — загроза чи помічник?», висловлювали власні думки, наводили приклади використання інтелектуальних технологій та визначали правила їх безпечного й відповідального застосування. Особливе значення надано розумінню того, що штучний інтелект може бути ефективним помічником у навчанні та майбутній професійній діяльності, проте не замінює самостійного мислення, творчості, відповідальності й фахових знань людини.

За результатами виховної години здобувачі освіти усвідомили важливість критичного оцінювання інформації, дотримання принципів академічної доброчесності та свідомого використання цифрових технологій. Захід сприяв формуванню відповідального ставлення до інновацій, розвитку інформаційної культури та розуміння перспектив застосування штучного інтелекту в машинобудуванні.

Класний керівник Петренко Т.М. у групі 2ОВп- д та 1ПНГп-к провела  годину спілкування, присвячену популяризації здорового способу життя серед молоді.

Захід пройшов у форматі тренінгу-інтенсиву з елементами лайфстайл-аудиту. Здобувачі освіти двох навчальних груп розвінчували популярні міфи про здоров'я у раунді «Міф чи факт», шукали рішення для реальних студентських кейсів та формували власну «Формулу ресурсності».

Особливу увагу під час зустрічі приділили ментальному здоров'ю в умовах дистанційного навчання, гігієні сну, подоланню інформаційного стресу та підтримці фізичної активності за робочим столом.

«Здоровий спосіб життя — це не суворі обмеження, а перш за все турбота про себе, вміння керувати власною енергією та бути стійким до викликів. Наше здоров'я є головним капіталом для майбутніх професійних перемог», — наголосила куратор заходу Тетяна Михайлівна.

Захід пройшов у теплій, натхненній атмосфері, а результатом зустрічі став спільний чек-лист корисних звичок, які студенти вирішили впроваджувати вже сьогодні! 

    У групі 1ОВп-д класним керівником Сидоренко М.В. було проведено годину спілкування на тему «Закон як фундамент держави».

    Метою заходу було поглибити знання студентів про значення законів у житті суспільства та держави, ознайомити їх з основними положеннями Конституції України, сформувати повагу до прав людини, усвідомлення власних обов’язків і відповідальності за свої вчинки.

    Під час години спілкування студенти ознайомилися з поняттям закону, його основними функціями та роллю в забезпеченні порядку й справедливості в суспільстві. Було розглянуто Конституцію України як основу законодавства, основні права і свободи людини, межі їх реалізації, а також конституційні обов’язки громадян.

    Особливу увагу приділено принципу верховенства права, рівності всіх перед законом, необхідності дотримання законодавства та поваги до прав і свобод інших людей. Студенти дійшли висновку, що закон є важливою основою існування демократичної держави, а дотримання законів є обов’язком кожного громадянина.

    Проведений захід сприяв формуванню правової культури, громадянської свідомості, відповідальності та поваги до законів України.

Дякуємо здобувачам освіти за активну участь та цікаві думки! Світ змінюється, і ми змінюємося разом із ним!