Фахова
майстерність та інновації у підготовці конкурентоспроможних фахівців – це
актуальний процес поєднання глибоких професійних знань з сучасними, гнучкими,
інноваційними підходами та технологіями, що дозволяє випускникам закладів
освіти відповідати вимогам динамічного ринку праці, особливо під час повоєнного
відновлення, через впровадження нових методик навчання, адаптацію освітніх
програм до реальних потреб, розвиток практичних навичок та критичного
мислення.
Це надзвичайно актуальна інформації для моїх майбутніх організаторів виробництва - менеджерів! Формат наукових посиденьок (Science Cafe) знімає бар'єр офіціозу, дозволяє пити чай та дискутувати про серйозні речі в невимушеній атмосфері. Це саме те, що потрібно для розкриття креативності майбутніх менеджерів.
Учасники
посиденьок опрацювали наступні аспекти:
- розглянули вимоги сучасного ринку
праці до фахівців економічного та менеджерського профілю;
- переосмислили практикоорієнтованість
викладачів як основу трансформацію їхнього досвіду роботи на підприємствах в
освітній контент;
- переглянули інноваційні формати
декади: від класичної олімпіади до Профі-квізу та управлінських
симуляторів;
- довели необхідність інструментарію
«цифрового спеціаліста» щодо візуалізації даних та графічного аналізу як
критичної навички.
В руслі
розглянутих вимог сучасного ринку праці склали Паспорт спеціаліста майбутнього
|
1) Цифрова інтуїція (Data Intelligence) 📊 |
Успіх на виробництві – це математика, помножена
на характер. Будьте точними в цифрах і сміливими в рішеннях! |
|
2) Кризове моделювання (Scenario Planning) 🔄 |
|
|
3) Економічна дипломатія (Soft Skills) 🤝 |
|
|
4) Оперативне Lean-мислення 💡 |
|
|
5) Співпраця з ШІ (AI Collaboration) 🤖 |
Учасники обговорили наступні теми: для
студентських виступів на «Наукових посиденьках»
1) «Економіка на пальцях: Чому знижка
50% може вбити завод?»
2) «Менеджер-супергерой: Як керувати
людьми, які старші за тебе на 20 років?»
3) «Lean-мислення: Як знайти "гроші
під ногами" на робочому місці?»
5) Оптимізація робочого місця при роботі
на токарному станку (підвищення ефективності та безпеки для токаря).
Насамкінець, учасники наукових посиденьок обговорили 5 провокаційних запитань:
1) Про
"червоний диплом" vs "червоні очі"
2) Про штучний
інтелект та "смерть" калькулятора
3) Про
"ціну помилки" в аудиторії
4) Про
"теорію, що пахне нафталіном"
5) Про
викладача як "сервіс" чи "авторитет"
Класним керівником Сліпецькою І.П. для групи 2 ТОРп-д відбулася виховна година на тему «Історичне значення Української революції 1917 - 1921 років». Цей період став часом відродження української нації, коли після століть бездержавності наш народ заявив про своє право на самовизначення та власну країну. Здобувачі освіти разом із викладачем проаналізували складний шлях державотворення: від проголошення автономії до створення незалежної Української Народної Республіки.
Під час заходу особливу
увагу приділили діяльності Центральної Ради та постаті Михайла Грушевського як
лідера тогочасного політичного руху. Здобувачі освіти ознайомилися з текстами
Чотирьох Універсалів, які крок за кроком вели Україну до повної незалежності.
Дистанційний формат дозволив використати інтерактивні карти, що наочно
демонстрували зміну кордонів та запеклу боротьбу за українські території.
Виховна година допомогла
студентам зрозуміти, що саме тоді були закладені основні державні символи:
герб-тризуб, синьо-жовтий прапор та гімн. Ми говорили про героїзм учасників
визвольних змагань, які понад століття тому відстоювали ті ж цінності, що й сьогоднішні
захисники — свободу, соборність та гідність. Активні дискусії викликало питання
причин поразки революції, що стало важливим уроком про необхідність єдності в
часи зовнішньої агресії.
Такі заходи сприяють формуванню критичного мислення та національної свідомості молоді. Розуміння подій 1917–1921 років дає змогу краще усвідомити тяглість нашої боротьби та нерозривний зв’язок поколінь борців за волю України. На завершення зустрічі студенти дійшли спільного висновку: сучасна незалежна Україна є прямою спадкоємицею УНР. Пам’ять про здобутки та прорахунки минулого — це наш ключ до розбудови сильної держави сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар