День Української Державності

 

    15 липня 2026 року в Лисичанському промислово-технологічному фаховому коледжі відбувся тематичний виховний захід, присвячений Дню Української Державності. Організатором та ведучою заходу виступила Кириченко С.В. – викладач вищої категорії історії України.

Метою заходу було поглиблення знань здобувачів освіти про багатовікову історію українського державотворення, формування національно-патріотичної свідомості, утвердження єдності нації та усвідомлення цивілізаційного європейського вибору України.

Від Русі до сучасної України: тисячолітній шлях державності

Розпочинаючи захід, Світлана Володимирівна наголосила, що День Української Державності символізує тяглість і спадкоємність понад тисячолітньої історії України. Його головний зміст – вшанування всіх етапів нашого державотворення, утвердження цивілізаційного європейського вибору та єдності нації в умовах боротьби за незалежність. Викладачка наголосила, що українська державність не розпочалася у 1991 році – її витоки сягають середньовічної Русі, яка була потужним європейським політичним та культурним центром.

У ході заходу здобувачі освіти дізналися, що саме в Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу – «руси», «русичі», «русини», а нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб – тризуб, назва грошової одиниці – гривня, а з 1187 року нам відомо використання слова «Україна».

Хрещення Русі-України: європейський цивілізаційний вибір

Окремий блок заходу було присвячено Дню Хрещення Київської Русі-України та вшануванню пам'яті князя Володимира Великого. Світлана Володимирівна наголосила, що охрещення Русі у 988 році остаточно інтегрувало нашу державу у європейський культурно-політичний простір. Прийняття християнства знаменувало прийняття народом і державою не тільки найвищих етичних і моральних норм, а й обумовило докорінну зміну світогляду, розквіт освіти та культури, формування єдності народу, розробку першого кодексу законів, карбування власної монети.

Викладачка підкреслила, що європейський курс України – це не тренд останніх років чи десятиліть, а вибір, зроблений ще у 988 році Володимиром Великим. Сьогоднішній рух України до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО – це логічне повернення до наших історичних і геополітичних витоків.

Козацька держава та національне відродження

Здобувачі освіти із захопленням слухали розповідь про Українську козацьку державу, створену під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, яка мала власні кордони, органи влади, адміністративно-державний устрій, військо та зовнішню політику. Особливу увагу було приділено тому, як українці змогли зберегти елементи державності у вигляді козацьких автономій з другої половини XVII до другої половини XVIII століття.

На прикладі українського національного відродження ХІХ століття викладачка показала, що, попри руйнування Запорозької Січі, закріпачення селянства та суцільну русифікацію, український народ, як чарівний птах Фенікс, воскресав із попелу, а разом із ним воскресала й ідея власної державності.

Боротьба за незалежність: від УНР до сьогодення

У ході заходу було висвітлено Перші визвольні змагання 1917–1921 років та Другі визвольні змагання 1938–1950 років. Світлана Володимирівна наголосила, що, попри невдачі, боротьба і жертви не були даремними – на подивгах попередників виросли нові покоління борців за волю. Кульмінацією цього шляху стало проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та її підтримка 90 відсотками громадян на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

Сучасний вимір свята: єдність перед лицем ворога

Окрему увагу було приділено сучасному виміру свята. Викладачка нагадала, що у 2023 році День Державності України відзначався 28 липня, але вже з 2024 року – 15 липня. Це перенесення дати є важливим елементом деколонізації національної пам'яті та остаточного розриву з російськими імперськими історичними міфами.

Світлана Володимирівна наголосила, що в умовах повномасштабної війни День Державності України – це день національної мобілізації, стійкості та єдності навколо захисту суверенітету. Головними гарантами збереження української державності є Сили оборони України, які стримують російського агресора. Сьогоднішнє свято є днем вшанування мужності сучасних Захисників і Захисниць, а також світлої пам'яті всіх поколінь борців за волю України, які віддали життя за її незалежність.

Викладачка підкреслила, що державність – це не лише інституції, це кожен громадянин, який своєю працею, службою, волонтерством та громадянською позицією рятує та зміцнює країну. Збереження суверенної, соборної та демократичної України є найвищим національним пріоритетом і обов'язком кожного українця перед майбутніми поколіннями.

    Цей захід став важливим етапом у формуванні національно-патріотичної свідомості здобувачів освіти Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу. Студенти не лише поглибили знання з історії українського державотворення – від Русі до сьогодення, але й усвідомили нерозривний зв'язок поколінь, які творили та продовжують творити історію України.

    Особливого значення захід набув у контексті сучасних викликів, адже державність, яка витримала понад десять століть випробувань, неможливо знищити – вона живе в кожному українцеві, який тримає зброю, волонтерить чи просто чесно працює на своєму місці. Як зазначено в Конституції України, Верховна Рада діє «спираючись на багатовікову історію українського державотворення» – це свідчить про те, що сучасна Україна є законною спадкоємицею всіх попередніх форм державності.

    Це свято – нагадування про те, що наша держава має понад тисячолітню історію. Від Русі та козацтва до Української Народної Республіки і сучасної України – ми єдина зв'язка поколінь, які творили цю землю. Сьогодні ми не просто згадуємо історію, ми захищаємо її майбутнє.

    Бажаємо вам незламної віри в Україну, гордості за її тисячолітню історію та впевненості в її великому майбутньому. Нехай кожен із вас пам'ятає: державність – це усі ми. Кожен громадянин є частиною держави, а її збереження сьогодні є головним національним завданням.