До Всесвітнього дня охорони праці

    28 квітня відзначався  Всесвітній день охорони праці.

    Викладач Кириченко С.В. провела семінар "Як подбати про безпечну працю під час воєнного стану" серед викладачів та співробітників нашого коледжу.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), щорічно відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які ведуть до відсутності на робочому місці протягом більше 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день в світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 осіб, в рік - від 2 до 2,3 мільйона осіб.

Для запобігання нещасним випадкам на виробництві існують цілі інженерні системи з техніки безпеки. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, вводиться систематичний інструктаж працівників і всього персоналу, вводиться в штат інженер по техніці безпеки, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу, зміни, майстер або бригадир. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням техніки безпеки. Але навіть це не може повністю запобігти так званому "людському фактору". Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.

Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.

У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.

В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.

Благаємо - дотримуйтесь правил з техніки безпеки!

38-річниця Чорнобильської катастрофи

 ☣️ Сьогодні - 38-ма річниця Чорнобильської катастрофи

Аварія на ЧАЕС сталася в ніч проти 26 квітня 1986 року. Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове вимкнення реактора, яке тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електроустаткування. Однак за кілька секунд внаслідок різкого стрибка напруги на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор, частково — машинний зал (у зоні 4-го енергоблоку). Від гострої променевої хвороби у перші місяці після вибуху на Чорнобильській АЕС загинула 31 особа.  Радіоактивне опромінення зазнало 8,5 мільйона людей. У ліквідації наслідків аварії взяло участь близько 240 тисяч людей.  Загальна кількість ліквідаторів за всі роки – понад 600 тисяч. Вшануємо пам'ять ліквідаторів та всіх постраждалих.

"Медіаграмотність під час війни"

     18.04.2024р. викладач Фатьянова М.С. провела захід "Медіаграмотність під час війни" в рамках декади циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін.

    Медіаграмотність - це знання, які необхідно засвоїти кожній свідомій людині. Сюди входить не лише вивчення технології створення фейків, чи маніпуляцій у ЗМІ, це також про навчання медіа гігієни, критичне мислення, про вміння орієнтуватися в інформації та її джерелах.

    В умовах фізичної війни на арену також вступає війна інформаційна.

    Саме тому здобувачам освіти зараз так важливо навчитися відрізняти якісні новини від маніпуляцій та пропаганди.

●        Офіс Президента України           https://www.facebook.com/president.gov.ua

●        Генеральний штаб Збройних сил України  https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua

●        Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA

●        Міністерство оборони України  https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA

●        Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua

●        Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police

●        Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС)  https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA

●        Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine

●        Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки  https://www.facebook.com/StratcomCentreUA

●        Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України  https://www.facebook.com/dsszzi

●        Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces

●        Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua

●        Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces

●        Офіційні канали МОЗ  https://www.facebook.com/100064326776811/posts/321955223292034/?d=n

●        СБУ        https://instagram.com/securityservice_ukraine?utm_medium=copy_link

 

Викладач пропонує пройти тест, який допомагає в ігровій формі виявити стійкість людини до дезінформації. Результати тесту візуалізують, як дезінформація та інформаційний шум спотворюють дійсність і впливають на наше життя:

https://ua.nationsagainstdisinformation.org/test/

Повну презентацію "Медіаграмотність під час війни" можна переглянути за покликанням

Посібник для захисту від інформаційних маніпуляцій можна переглянути за покликанням

Отже, перевіряйте  інформацію, порівнюйте різні джерела, не плутайте інформацію з коментарями, читайте книги, будьте грамотними та мисліть критично!

Як зберегти своє психічне здоровʼя під час війни

     17.04.2024 р. викладач Сліпецька І.П. в рамках декади циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін провела лекцію-презентацію на тему "Як зберегти своє психічне здоровʼя під час війни".

Емоційний стан і психічне здоров’я людей в час війни надзвичайно змінюються, піддаються впливу. 

Війна несе з собою величезний шок для людей. У мирний час люди керують своїм життям, вони забезпечують безперервність подій, самі обирають, як будувати своє життя. Війна порушує це все. Іноді може здатися, що ми не можемо керувати своїм життям, що ми безпорадні об'єкти в цій величезній катастрофі. Під час стресу наше тіло виробляє гормони стресу, а якщо це триває довго, наш організм отримує просто токсичне отруєння цими гормонами. Як наслідок, людина може отримати загострення хронічних хвороб, нові хвороби або навіть розпад особистості та абсолютно незворотні проблеми зі здоров’ям.

Проблема захисту ментального здоров’я надзвичайно загострилася після початку повномасштабної війни Росії проти України. Такі чинники, як участь у бойових діях або перебування в прифронтовій зоні з постійними ракетними та артилерійськими обстрілами, бомбовими ударами, перебування в окупації, значно підвищують уразливість наших співгромадян до психосоціального стресу, сприяють поширенню психічних розладів, як-от депресія, тривога, постcтресові розлади тощо.

 Виникає питання «Щож робити щоб уникнути негативних наслідків стресу?»:

-         Для зміцнення та підтримки здоров'я всім здоровим дорослим віком від 18 до 65 років необхідна аеробна фізична активність. 

-         Варто пам'ятати про активність помірної інтенсивності (на витривалість) протягом не менше 30 хвилин п'ять днів на тиждень або робити аеробні вправи високої інтенсивності мінімум 20 хвилин протягом трьох днів щотижня.

-         Можливі комбінації помірної та високої інтенсивності. Наприклад, людина може виконати рекомендацію, якщо буде швидко ходити протягом 30 хвилин двічі на тиждень, а потім бігати протягом 20 хвилин інші 2 дні.

-         Кожен дорослий повинен виконувати дії, які підтримують або збільшують м'язову силу та витривалість щонайменше два дні на тиждень.

-         Існує взаємозв'язок доза-реакція між фізичною активністю та здоров'ям людини, яка бажає ще  більше покращити свою фізичну форму, знизити ризик хронічних захворювань та інвалідності. Тому, можна отримати користь, перевищивши мінімальні рекомендовані дози фізичної активності.  Навіть якщо ви зараз опинилися в умовах, які не дозволяють бігати на свіжому повітрі або ходити в улюблений спортзал, ви можете підібрати для себе вправи помірної та високої інтенсивності, які можна виконувати вдома та навіть в укритті. 

• Спілкуйтеся з близькими людьми та проводьте час разом. Це сприяє емоційній стабільності та насичує позитивними емоціями. Особливо це важливо для дітей.
• Виговорюйтеся – психологи не радять накопичувати негативні емоції в собі. При надмірному навантаженні на нашу психіку та емоції, яким є війна, необхідно здійснювати певний контроль за самопочуттям. Потрібно звернути увагу, які саме емоції і як часто ви переживаєте. Адже при деяких ознаках вам просто необхідно буде звернутись до спеціаліста, щоби не отримати значущі небезпечні розладі на кшталт Постравматичного синдрому або психічних захворювань. Важливо обмежити підживлення своїх негативних емоцій, тобто якщо ви переживаєте неймовірну паніку або розпач, коли читаєте новини, просто життєво необхідно припинити читати їх часто.
• Приділіть час арт-терапії. Навіть якщо ви не вмієте вишивати чи грати на фортепіано, малюйте чи випікайте. Творчість – це те, що допомагає вам перезавантажитись. Дуже важливо стежити за власним ресурсом, щоб за короткий період часу не перегоріти.
• Не варто відчувати свою провину за позитивні емоції. Звичайна прогулянка, похід в кафе, купівля омріяної речі – це потрібно для емоційної рівноваги.
• Необхідно керувати своїми емоціями. Вміння керувати негативними емоціями – важливий чинник психічного здоров’я, показник емоційного інтелекту. Людина самостійно може застосовувати різні техніки контролю за своїми емоціями, а саме:

-         Це відволікання уваги, вивільнення емоцій екологічно чистим способом, усвідомлення і висловлювання своїх емоцій і переживань, каналізація негативних переживань. Не стримуйте сліз, ваше здоров’я дорожче гордості. (В принципі, деякі оберуть гордість і доведуть себе до інсульту – і так буває).

-         Для виплескування негативної енергії можна бити боксерську «грушу», висловити подушці все, що хотіли би сказати кривднику, лупити по ній так, як би Ви хотіли побити того, хто вас образив. Запам’ятайте – неможливо простити, стримуючи негативну енергію образи в собі.

-         Можна покричати у безлюдній місцевості, говорячи слова, що приходять на язик, нічого не стримуючи і не контролюючи.

-         Можна взяти папір і ручку і написати від руки число, місяць, рік і все, що накипіло на серці, що тривожить і не дає спокою, до тих пір, коли закінчиться листок з двох сторін. Далі написати, що завершуєте, перечитуєте з початку і спалюєте листок, спостерігаючи, як він догорає, як згортається папір, як зникають написані рядкив огні. Так спалюється ваш біль і образа.

-         Не варто зберігати образи, що з’їдають радість життя. Дослідженнями доведено, що переживання образи провокує багато хвороб, не тільки психічних, а і фізичних. Було проведено дослідження, 90% учасників якого, тривалий час не прощали своїх кривдників, нарешті простили їх, і у всіх цих людей поступово почало покращуватися самопочуття. Зникли головний біль і біль у спині, нормалізувався сон і відновилася душевна рівновага. Це достатньо вагомий привід, щоб пробачити кривдників і «відпустити» свою образу.

• Навчіться усміхатися. Необхідно пояснювати ще з молодшого віку про необхідність позитивно сприймати все, що їх оточує, відбувається в країні, школі, сім’ї, спілкуванні з однолітками, друзями, і менше уваги звертати на негативні прояви, складні ситуації, вияви агресії. Життя без позитивних емоцій часто веде до стресів. 
• Змінюйте негативне мислення на позитивне. Серед усіх пізнавальних процесів, якими є форми відображення навколишнього світу, саме мислення є найвищим і найскладнішим явищем. Навчайтеся помічати й радіти найпростішим речам, які вас оточують: першій весняній квітці, теплому сонечку, доброму слову; прищеплюйте любов до рідної землі, міста, села, сім’ї, родини, шанобливе ставлення до старших; привчайте співпереживати з іншими, поділяти успіхи та невдачі інших людей.
• Захищайтеся від стресових ситуацій в «агресивному» інформаційному середовищі.

-         Насамперед, намагайтеся уникати масового скупчення людей, які активно обговорюють негативну інформацію. Чим менше у Вас співрозмовників, тим легше контролювати тему і напрямок розмови.

-         При перших симптомах депресії і тривожності від негативної інформації – «провітріть голову», відключіться від каналів негативної інформації, побудьте в тихій і відокремленій обстановці.

-         Послухайте музику, почитайте цікаву книжку, перегляньте улюблений фільм. Таким чином, Ви зможете витіснити негативні переживання новою позитивною інформацією.

-         Пам’ятайте: життя, як правило, дає нам те, до чого ми прагнемо. Не здавайтеся! Зберігайте внутрішню стійкість і будьте самим собою. Не панікуйте, а обмірковуйте подальші кроки. І дійте спокійно. Все буде добре!

-         Перевірте свої «тили». Подумайте: хто з Ваших друзів зможе прийти Вам на допомогу в разі потреби. Ви побачите, що Ви не одні, і в разі чого у Вас є союзники і ресурси для спільних дій.

-         Займайтеся спортом. Ранок почніть із зарядки, легкої пробіжки – поліпшення настрою Вам забезпечено. Крім цього, Ви стаєте сильнішими і витривалішими.

-         Під час роботи концентруйтеся тільки на роботі. Зупиняйте спроби колег почати розмову про тривожні політичні події пославшись на зайнятість. Це зробить Вашу працю ефективнішою і дозволить уникнути непотрібної тривоги.

-         Перебуваючи дома – займайтеся побутовими питаннями, не забувайте стежити за комфортністю свого місця існування. Те, що «в країні неспокійно», не означає, що треба забути про все інше.

-         Не заходьте в мережу Інтернет і не дивіться новини по телевізору протягом двох-трьох годин перед сном. У цей час постарайтеся розслабитися і зайнятися якимись приємними для вас справами. Це зробить ваш сон більш спокійним.

-         Не хвилюйтеся про ті речі, які ви не в силах змінити. Постарайтеся «прийняти» стан речей. Рано чи пізно життя саме підкаже Вам правильні дії, розумний вихід з неприємної ситуації.

-         Пам’ятайте, що більшість наших страхів і побоювань ніколи не збудуться. Те, чим Ви так переймалися ще рік тому, сьогодні може здатися смішним і не вартим уваги.

-         Візуалізуйте у своїй уяві позитивні сценарії розвитку Вашого життя, життя Ваших близьких.

-         Не потураючи емоціям, але й не пригнічуючи їх, налагоджуйте повноцінні стосунки з людьми.

-         Емоції – це явища, які охоплюють наше тіло, розум та енергію. Вам потрібно розряджати акумульовані почуття.

-         Помітивши негативні емоції інших людей, виявіть свої навички активного слухання, підтримайте прагнення цих людей виробити вищу самооцінку, відчути свою значущість та індивідуальність.

-         Для відновлення психічного здоров’я більше часу приділіть сім’ї. Відчуйте себе комусь потрібним і улюбленим. Відчуйте сенс життя, стимул до розвитку.

-         Намагайтеся знаходити час для прогулянок на свіжому повітрі, подорожувати. Така різноманітність в життя сприятиме збереженню психічного здоров’я. Не забудьте виключити шкідливі звички.

-         Якщо ви зможете виробити звичку у всьому бачити тільки хороше, це неодмінно сприятиме збереженню психічного здоров’я. Не забувайте, що стрес також може увійти у звичку.

• Не бійтеся звернутися по допомогу до лікарів, якщо не можете впоратись самі. Пам’ятайте, звернутися до психолога це так само нормально, як звернутися до лікаря, коли болить горло.
• Допомагайте за можливості. Це дозволяє відчути свою цінність – хтось підгодовує бездомних тварин, допомагає літнім сусідам, збирає на майданчику сміття – такі звичайні речі допомагають людині зрозуміти свою цінність.
• Медитація, йога, різноманітні техніки саморегуляції стануть в нагоді – з часом мозок запам’ятовує механізм дії цих технік і через якийсь час виконання вправи дозволяє моментально заспокоїтись.

Як/чи українським студентам сьогодні вивчати історію країни - агресора

 15.04.2024р. викладач Кириченко С.В. в рамках декади ЦК соціально-гуманітарних дисциплін провела захід "Як/чи українським студентам сьогодні вивчати історію країни - агресора".

Коли у країні йде війна, всі прагнуть зрозуміти її причини й передумови, а тому в суспільстві виникає підвищена увага до викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу в закладах освіти. Закономірно, піднімаються питання про вивчення мови й історії країни-агресора. Уже сьогодні є пропозиції переглянути навчальну програму з літератури. Ці питання викликають значний резонанс і відгук як серед професіоналів, так і серед так-званих «диванних експертів». Які є особливості, перспективи й ризики викладання історії росії – країни, з якою ми змушені воювати сьогодні?

    Російський імперіалізм, російське бажання відновити колишню велич росії та СРСР свідчить про те, що росія не уявляє собі своєї зовнішньої політики без контролю над Україною. Ми всі пам’ятаємо фразу путіна про те, що розпад СРСР є найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття. Росія не уявляє собі своєї зовнішньої політики без контролю над Україною. Тому рано чи пізно це мало статися. Зрештою, історія понад трьохсотлітніх наших стосунків з Росією показує, що Росія завжди хоче бути "старшим братом" та керувати, пригноблювати та обмежувати. Тому сподіватися на те, що Росія мала інші плани стосовно України, не варто. Якби в Україні краще розуміли суспільно-політичні процеси, тенденції та загрози, які йдуть від північного сусіда, то були б більш готовими до повномасштабної війни. Зокрема, більше уваги приділяли б обороноздатності та протидії в інформаційній війні.

Чи треба вивчати Росію?

Українцям зараз потрібно вивчати Росію, аби її перемогти.

Щоб ворога перемогти, його треба розуміти, треба знати його сильні та слабкі сторони. Треба знати, чого остерігатися та як завдати якнайбільше втрат нашому ворогові. А це неможливо зробити без науково-аналітичного, системного аналізу та досліджень. Тому, має бути державна підтримка таких наукових досліджень. Процеси в Росії досліджують спеціалізовані структури та аналітичні центри. А також – науковці, працівники вишів та студенти.

Як вивчати Росію?

Досліджувати суспільно-політичні процеси, які є в Росії, дуже важко. Адже росіяни дотримуються цензури, контролюють інформацію та закрили доступ чи не до всіх відкритих джерел.

Втім Росія не може контролювати весь інформаційний простір. Тому час від часу науковцям вдається отримувати потрібну інформацію. Звісно, російська мова та культура дослідникам не цікава. А ось наукові монографії – потрібні.

Якщо ми зможемо показати, що російська наука викривляє факти та є інструментом в руках влади для реалізації зовнішньої політики, то ми повинні це вивчати. І дуже багато студентів хочуть досліджувати ці питання: російсько-української війни, інформаційної та гібридної війни росії проти України, безпеки.

 Історичні фейки

 

Почнемо заперечувати.

Герб Московії не від Золотої орди походить - двоголовий орел спочатку був родовим гербом Палеологів (які зробили його державним гербом Візантійської імперії вже у останній період її існування, до цього використовувався одноголовий орел, хрести та інша символіка) і його на Московію привезла дружина московського князя Івана ІІІ - візантійська принцеса Софія Палеолог.

Монета хана Джанібека (як і інших ханів) звалися данг (похідне від дирхема), а ніякий не руб. Звідси, до слова, назва московської срібної монети - дєньги, а також казахстанської теньге. Звісно, і російські "деньги" - теж звідти. Тоді як український термін "гроші" - європейського походження.

А руб - шматок гривни відрубаний, 1/4 її частина, і з`явився він на Москві лише у ХІV столітті, очевидно з Новгорода, який тоді був незалежною торгівельною респулікою-державою, яка мала власну валюту - ту ж таки гривну, яка у свою чергу походить з Києва, колонією якого був колись Новгород.

Синьо-червоний "штандарт хана" (невідомо якого) на цій картинці - теж підробка. Зате точно відомо, що російський "аквафреш" було скопійовано за часів Петра І в якості прапора московитського торгівельного (лише торгівельного, тобто цивільного) флоту (указ № 2921 від 1705 року), оскільки за законами мореплавства корабель мусив мати прапор аби ідентифікувати його приналежність.

А державного прапора ані Московське царство, ані Російська імперія до середини ХІХ століття взагалі не мали. Але 1858 року святкування підписання Паризького мирного трактату, який закінчив Кримську війну, французи вивісили прапор російського торгівельного флоту за відсутності державного, що викликало обурення в Петербурзі, тим більше, що він був схожий на прапор Франції, однієї з країн, що перемогли Росію у Кримській кампанії.

Тоді імператор Олександр ІІ наказав прийняти нарешті офіційний прапор Росії, але не "аквафреш", а чорно-жовто-білий. "Аквафреш" з того часу мали використовувати лише приватні особи, він так і залишався неофіційним, "цивільним".

І лише імператор Микола ІІ 1896 року затвердив статус біло-синьо-червоного прапора як національного, притому чорно-жовто-білий прапор офіційно так і не було скасовано як державний, тобто з 1896 по 1917 рік Росія, як і належить країні-непорозумінню, де все не слава Богу, мала одразу два державних прапора, що з точки зору здорового глузду та геральдики є цілковитим нонсенсом.

Щоб розставити усі крапки над відомою літерою. Не було синьо-жовтого (так само, як і жовто-синього) прапора у добу середньовічної Руси. Тоді ще й геральдики не було - ця наука з'являється лише у ХІІ столітті. Використовувались переважно стяги трикутно-клинової форми червоного кольору. Тоді вони мали суто прикладне, воєнне значення. Володимир Великий мав власний родовий знак - золотий тризуб на синьому тлі, але прапором його вважати не можна.

Ну і слово "язик" (язице) прийшло на Московію зі слов`янської мови, але аж ніяк не з Орди. Москва, особливо наприкінці ХVІІІ-початку ХІХ століття дуже багато запозичила слів з української, польської та інших мов. Ще 1778 року росіський лінгвіст і літературний критик Федір Карін жорстоко лаяв письменників "ломоносівської" школи за те, що ті (увага!) спотворюють російську мову слов`янізмами.

Аби успішно боротися з ворогом треба знати його справжню історію. А про все це наразі мало відомо. І не лише у нас, але й на росії. Бо кремлівська пропаганді усіляко ховає свою справжню історію, привласнюючи чужу, так само, як мову і взагалі культуру.

 

"Волонтерство в Україні та в світі під час війни"

 11.04.2024 р. викладач Скиба Н.М. в рамках декади циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін провела захід "Волонтерство в Україні та в світі під час війни".

Волонтерський рух — доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому.

 

Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.

Особливість волонтерського руху в Україні полягає у тому, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є учнівська та студентська молодь.

Повномасштабна війна змусила багатьох людей опинитись у скрутній ситуації. Окрім допомоги держави, на поміч прийшли волонтери. Відтак сотні тисяч людей приєдналися до волонтерського руху: допомагають у гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, закуповують амуніцію тощо.

Зі збільшенням волонтерської спільноти виник також ряд проблем, зокрема через поширені стереотипи та незнання основних засад руху.

Волонтером може стати кожен та кожна, хто прагне зробити внесок у перемогу України. Однак щоб якісно та ефективно допомагати населенню чи військовим у час війни, важливо розуміти, що таке волонтерство та як воно працює.

Всім зацікавленим пропонуємо пройти курс «Волонтерство під час війни»

https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+VW101+2022_T3

"Українські митці на війні і про війну"

10.04.2024р. викладач Кушніренко О.Б. провела виховний захід "Українські митці на війні і про війну”.

«Війна дає поштовх досі невідомим нам наративам у мистецтві. В мистецтві ми завжди знаходимо відображення та переосмислення реальності часу, коли воно народилось. Наше мистецтво, що народилось протягом війни, буде говорити за нас довше, ніж ми живемо. Тому наше завдання сьогодні фіксувати все, збирати в одному місці і передавати далі світу»

О.Ткаченко

 Мистецтво завжди було зброєю, тим паче під час війни. Тому пензлем, словом, музичним інструментом озброїлись українські митці, щоб не тільки зберегти, але й поширити українську культуру. Нині творчі люди України тримають український мистецький фронт.

Зараз основна задача митців зробити так, щоб українці не забули всього, що нам зробила Росія, щоби кожна людина пам’ятала про життя, які Росія забрала. Закарбувати це в нашій пам’яті й пам’яті нащадків.

 

Образотворчість, в усіх її проявах, дуже чутливо відреагувала на війну і звірства окупантів в Україні. Щодня з’являються нові роботи митців у різних жанрах та стилях, які об’єднує одна тема — протидія жорстокості та насильству. На вулицях європейських міст з’являються нові стінописи про Україну, багато є візуальних робіт в інтернет-просторі в жанрі графічного дизайну. Невичерпна тема, протидії злу, об’єднала навколо України митців з усіх країн. А позаяк мистецтво та культура формують майбутні сенси життя, увесь світ має шанс об’єднатись у запереченні зла.

Героїчний спротив України російській агресії вразив увесь світ. Жовто-блакитні кольори нашого прапора стали символом світових цінностей захисту свободи, волевиявлення та демократії. У різних куточках світу – в столицях та містах –з’являється стріт-арт, який демонструє підтримку нашої держави.

Це мурали із драматичними сюжетами безжальної війни та віри в перемогу добра над злом. Митці з різних країн світу закликають негайно припинити знищення української нації.

Виставляючи свої роботи на загальний огляд, художники займають позицію та нагадують світові, що те, що відбувається в Україні, — це не лише українська, а й глобальна проблема, від якої не варто відвертатися.

Кожен з нас у важкий момент свого життя звертався до творчості — хтось творив, а хтось був користувачем. Тому творчість — це один з видів духовної зброї. Зброї для психологічного захисту. Творчістю ми привертаємо увагу до себе і до нашої країни.

 Тож мистецтво не дозволяє згаснути міжнародному інтересу до України, не дає забути про війну та допомагає збирати кошти для армії, тим самим наближаючи перемогу.