Навчання з основ цивільного захисту

 

Метою проведеного навчання для колективу є забезпечення знань і навичок у галузі цивільного захисту, необхідних для збереження життя і здоров'я працівників у разі виникнення надзвичайних ситуацій (НС), підвищення рівня готовності до дій у надзвичайних ситуаціях різного характеру, а також навчання основам надання першої медичної допомоги.

Завдання  навчання з Основ цивільного захисту :

• Ознайомлення колективу з основами цивільного захисту та їх значенням для безпеки працівників.
• Розгляд основних категорій надзвичайних ситуацій, їх причин і наслідків.
• Навчання алгоритму дій при виникненні НС (пожежі, техногенні катастрофи, природні лиха тощо).
• Опанування техніки надання першої медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій.

Теми навчання

1.     Основи цивільного захисту.

2.     Класифікація надзвичайних ситуацій.

3.     Алгоритм дій при надзвичайних ситуаціях.

4.     Ознайомлення з індивідуальними засобами захисту.

5.     Перша медична допомога.

       У рамках навчання були продемонстровані  тренування на евакуацію персоналу з приміщення у разі виникнення пожежі. Призначено відповідальних осіб за забезпечення порядку евакуації, виконання практичних вправ з використання засобів індивідуального захисту (протигазів), а також здійснено тренування з надання першої допомоги. Особливу увагу було приділено навчанню правил надання допомоги постраждалим при різних типах травм: зупинка кровотеч, штучне дихання, серцево-легенева реанімація.

    Навчання для колективу було проведено на високому рівні, у результаті чого працівники отримали необхідні знання для правильного реагування на різні надзвичайні ситуації. Пройшовши практичні вправи та теоретичний курс, всі учасники навчання продемонстрували високий рівень підготовленості і готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Працівники коледжу пройшли тестування з Основ цивільного захисту.

 

Проведене навчання з Основ цивільного захисту дозволило колективу отримати необхідні знання про основні принципи цивільного захисту, типи надзвичайних ситуацій та алгоритм дій у разі їх виникнення. Це значно підвищило загальний рівень обізнаності працівників щодо важливості безпеки та їхніх дій у критичних ситуаціях.

     Практична частина навчання, зокрема тренування з надання першої медичної допомоги, дозволила працівникам освоїти важливі навички з порятунку життя в умовах надзвичайних ситуацій, таких як зупинка серця, утруднене дихання та травми. Це підвищить ефективність реагування на непередбачувані ситуації.

Навчання стало важливим кроком у покращенні організації безпеки на підприємстві, що включає не тільки індивідуальні навички, але й загальну координацію в команді в разі виникнення НС. Це дозволяє зменшити ризики та підвищити ефективність заходів щодо цивільного захисту на всіх рівнях.

 Оскільки надзвичайні ситуації можуть виникнути несподівано, регулярне проведення подібних навчань є важливим для підтримки високого рівня готовності колективу. Це дозволить працівникам підтримувати свої навички в актуальному стані і діяти ефективно під час реальних загроз.

Навчання з Основ цивільного захисту для колективу було важливим і корисним кроком у підвищенні рівня безпеки працівників. Оволодіння основами цивільного захисту та навичками надання першої медичної допомоги дозволяє зменшити ризики для здоров’я і життя працівників у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

 Загалом, навчання з Основ цивільного захисту стало корисним і важливим заходом для підвищення рівня безпеки працівників і ефективного реагування на надзвичайні ситуації. Це навчання  покращило обізнаність працівників, сприяє  формуванню відповідальної культури безпеки у колективі.

Матеріали до навчання з Основ цивільного захисту розміщено на офіційному сайті коледжу:

https://docs.google.com/presentation/d/1O0SCK7bnsNyJzu9AwxIUWztO8exqrgkd/edit#slide=id.p1

 

 

До Дня Гідності та Свободи. Квіз-вікторина

 

Викладач Петренко Т.М. 25.11.2024 р. разом із здобувачами освіти навчальної групи 2ОВ-Д провела виховний захід на тему «РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ: НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ. До Дня Гідності та Свободи. Квіз-вікторина».

Українці, як ніхто, знають справжню ціну свободи і гідності. Вся історія України пронизана потом і кров’ю в ім’я саме цих ідеалів. Адже вільні творять майбутнє!

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи в пам’ять про події Майдану 2004 та 2013-2014 років. Свято в Україні, що святкується щороку на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року)та Революції Гідності (розпочалася 21 листопада 2013 року). Встановлене з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…

Сценарій виховного заходу містить два блоки: теоретичний та практичний у формі квіз-вікторини.

Учасникам виховного заходу пропонується виконання завдань Квіз-вікторини, де вони визначать поняття і дефініції гідності та свободи, історію і хронологію свята, розширять знання про минуле й майбутнє гідності та свободи, крок за кроком виконуючи завдання 6 завдань вікторини.

КРОК 1 «Гідність та свобода – символ боротьби за демократію»

КРОК 2 «Історія свята»

КРОК 3 «Хронологія свята»

КРОК 4 «Гідність і свобода – наше минуле»

КРОК 5 «Ребуси про гідність та свободу»

КРОК 6 «Гідність і свобода – наше майбутнє»

                            

Учасники години спілкування активно прийняли участь у проведенні вікторини, відповідали на питання вікторини. Переможцем вікторини визнано Скрипніченко Анастасію.

                         

 

До Дня пам'яті жертв Голодомору

 

Офіційною датою вшанування жертв Голодомору є четверта субота листопада( 23 листопада), яка щороку відзначається в Україні як День пам’яті жертв Голодомору. Цього дня по всій країні запалюють свічки пам’яті та проводять меморіальні заходи. Голодомор 1932-33 року був масштабним голодом, що охопив Україну під час радянської колективізації. Це був один з найбільш руйнівних голодоморів в історії світу. За різними оцінками, кількість жертв становить від 3 до 5 мільйонів осіб. Голод був викликаний радянською політикою з колективізації сільського господарства та виведенням української селянської спільноти зі своїх традиційних селянських земель на станції. Ця подія вважається однією з найбільш кровопролитних акцій історії України.

   

   

Сьогодні, вшановуючи пам’ять жертв Голодомору, ми маємо усвідомити цінність свободи, єдності та права людини. Знати й пам’ятати історію цієї трагедії важливо не лише для відновлення справедливості, а й для того, щоб подібні злочини ніколи не повторилися.

Хай ця сторінка нашого минулого стане для нас уроком та нагадуванням про те, наскільки важливі доброта, людяність і турбота про ближнього. Пам’ятаймо про мільйони жертв і робімо все, щоб будувати суспільство, засноване на повазі та любові один до одного.

Виховну годину,  присвячену Голодомору 1932-1933 років провела викладач Скиба Ю.С. для групи 1 ОВп-д. Під час заходу було представлено тематичну презентацію та продемонстровано відеоматеріал, які висвітлювали причини, перебіг і наслідки цієї трагедії. Матеріали дали змогу студентам глибше зрозуміти масштаби Голодомору та його вплив на життя українського народу.

Студенти висловили зацікавленість у темі та брали участь у короткому обговоренні, під час якого порушувалося питання важливості пам’яті про жертви Голодомору для збереження історичної справедливості. Виховна година завершилася хвилиною мовчання в пам’ять про загиблих. Захід сприяв формуванню у студентів історичної обізнаності та вихованню чутливості до національних трагедій.

День пам’яті жертв Голодомору

 День пам’яті жертв Голодомору

23 листопада, субота

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у власних домівках, офісах – де б ви не були. Адже кожен вогник у вікні – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

Голодомор став можливим тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовицької агресії. Окупація України вилилася нашому народові у численні злочини, масові репресії, терор, депортації.

Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору.

Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку наших захисників.

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року проходить під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».

Про сталінський геноцид українців дізнається дедалі більше людей в інших країнах світу. Знання про Голодомор в Україні 1932–1933 років допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують. Пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. Та саме Джеймсу Мейсу, досліднику Голодомору, належить ініціатива вшанування жертв голодоморів запалювання свічки на підвіконні.

“Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (четвертої суботи листопада) визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих. Це було б гідною відповіддю на слова о. Олександра Биковця, який став священиком в Америці: «...Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?» Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю!” – Джеймс Мейс, газета “День”, 18 лютого 2003 року.

Тепер це усталена в суспільстві практика – щороку у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, українці по всьому світу запалюють свічки. Цього року 23 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалюють свічки і лампадки.

Протягом дня прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв голодоморів у вашому місті чи селі. А із настанням темряви на вшанування пам’яті всіх убитих голодом запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу пам’ять і віру в перемогу.

 

Виховна година до Дня Гідності та Свободи

 21 листопада Україна відзначає важливе державне свято — День Гідності та Свободи, яке є пам’яттю про події, що змінили хід історії країни, та символом боротьби українців за свободу і незалежність. Це свято стало важливою віхою в історії сучасної України, і саме тому проведення виховних годин з нагоди цього дня є важливим етапом у формуванні громадянської свідомості молоді.

День Гідності та Свободи — це не просто день пам’яті. Це день, коли кожен українець має можливість ще раз подумати про те, як він може відстоювати гідність, захищати свободу і боротися за права людини в будь-яких умовах. Цей день є святом для тих, хто вірить у силу єдності, хто прагне бачити Україну країною, де гідність кожного її громадянина є основною цінністю. 

Пам'ять про Небесну Сотню має бути для нас не просто символом жертви, але й покликом до дії, до активної участі в житті країни та її розвитку. Україна має майбутнє, якщо ми, як нація, будемо відстоювати свободу і гідність на всіх рівнях — від особистого до державного.

Виховну годину, присвячену Дню Гідності та Свободи провела викладачка Скиба Ю.С. для  студентів коледжу. Здобувачі освіти  поринули в історичний контекст подій Революції Гідності, обговорили  значення свободи та гідності в житті кожної людини. Викладач  звернув  увагу на роль молоді у збереженні та розвитку цих цінностей, за які стояли на майдані.

 На виховній годині було зазначено  щодо  важливості  бути активним громадянином, активно брати участь у житті країни, долучатися до прийняття рішень і розвивати суспільство через мирні способи. Хвилиною мовчання  на виховній годині було відведене пам'яті тих, хто віддав своє життя за Україну — Героям Небесної Сотні. Кожен з них мав свою історію, своє бачення майбутнього країни, і їхні жертви стали невід’ємною частиною незалежності України.  Під час перегляду документальних  відео молодь ознайомилась  з особистостями  історії героїв, їх вчинками, про те, як їхня сміливість і відвага надихають нові покоління на боротьбу за справедливість.

 

Виховна година, присвячена Дню Гідності та Свободи, є важливим етапом у вихованні майбутніх громадян. Студенти не лише дізналися  більше про історію країни, але й осмислили свою роль у формуванні демократичного та правового суспільства.  Викладач Скиба Ю.С.  під час  презентації  демонструвала  основні події, участь молоді в Революції Гідності  з метою розвитку почуття патріотизму, гідності, відповідальності та активної громадянської позиції серед молоді. Участь у суспільних процесах, свідомий вибір у питаннях політики, культури та моралі — ось те, що допомагає зберегти і примножити здобутки Революції Гідності.

 Студенти активно висловлювали  свої думки щодо того, що вони дізналися, які питання залишилися відкритими, чому важливо пам’ятати про події Революції Гідності.

Забезпечуючи молодь знаннями про історію країни та її героїв, ми допомагаємо формувати покоління, яке не тільки пам’ятає, але й діє заради кращого майбутнього для себе та для всієї держави.

День Гідності та Свободи

 День Гідності та Свободи

НАС НЕ ПОДОЛАТИ!

20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану

День Гідності та Свободи відзначають щорічно 21 листопада згідно з указом президента України No 872/2014 від 13 листопада 2014 року. Цей день установлено «з метою збереження й донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».

Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України. 

 21 листопада 2024 року відзначаємо 20-ту річницю Помаранчевої революції – першого Майдану в історії незалежної України, який істотно вплинув на формування національної свідомості громадян України, демократизацію суспільства та завдяки якому набуто вирішального для подальшого становлення української нації досвіду успішної боротьби й перемоги.

Помаранчева революція та Революція Гідності сприяли збереженню незалежності України та сформували українську націю, здатну сьогодні боронити державність зі зброєю в руках.

Помаранчева революція та Революція Гідності – продовження боротьби за Україну. Президентські вибори 2004 року з їхніми масштабними фальсифікаціями, які й спричинили Помаранчеву революцію, були не лише виборами між двома конкурентами – провладним кандидатом Віктором Януковичем та опозиційним політиком Віктором Ющенком. Це також були вибори між збереженням фактичного статусу України як сателіта росії, з одного боку, й перспективою демократизації суспільства та звільнення від московського диктату – з іншого.

Вимога чесного підрахунку голосів означала право українців на вибір майбутнього. Окрім цього, протестні акції показали, що активна частина громадянського суспільства не допустить узурпації влади можновладцями та перетворення громадян на об’єкт політики. Помаранчева революція дала народові України відчуття свободи й відкрила можливості для демократичних змін в країні. 

Помаранчева революція через 13років після відновлення української незалежності вперше засвідчила суб’єктність України та привернула увагу демократичного світу до нашої країни. Події Помаранчевої революції посилили роль України на міжнародній арені, сприяли зближенню з НАТО для безпекових цілей та засвідчили її вибір на користь європейського вектора розвитку. 

 

Помаранчева революція стала одним із перших уроків із формування навичок самоорганізації, поштовхом до духовного відродження нації, відновлення історичної пам’яті, посилення української ідентичності. Вона засвідчила неспинний розвиток в Україні громадянського суспільства, яке готове боротися за демократичні цінності – права та свободи людини, політичні і громадянські свободи.

Революція Гідності / Євромайдан – продовження боротьби громадян України за право самим визначати своє майбутнє та майбутнє своєї держави. Загроза цілковитої втрати незалежності й перетворення України на вотчину росії через відмову від євроінтеграції під тиском кремля, захист людської гідності та громадянських прав і свобод вивели людей на Майдани по всій Україні 21 листопада 2013 року.

Революція Гідності / Євромайдан спирався на досвід самоорганізації суспільства, набутий зокрема під час Помаранчевої революції. Водночас протестувальники врахували помилки попереднього Майдану та післямайданного періоду, коли слабке й недосвідчене громадянське суспільство переклало всю відповідальність за розвиток держави на політиків.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства, яке усвідомлювало свою відповідальність за майбутнє країни та чітко бачило загрози, що їх створював для України режим Януковича. 

  Революція Гідності стала бойовим хрещенням для українського суспільства, яке вперше з моменту відновлення незалежності усвідомило ціну свободи, побачивши кров, пролиту майданівцями за нашу свободу та гідність, за право українців вільно творити майбутнє.

У вогні Майданів загартувалися чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український Схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України від російської навали.

Події листопада 2013-го – лютого 2014року, феноменом яких стали самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція й усвідомлення відповідальності за долю держави, довіра та відчуття єдності, дали українцям змогу вистояти впродовж майже трьох років широкомасштабної агресії росії.

  Результати Революції Гідності

   1. Демонтування режиму В. Януковича.

2. Відновлення чинності Конституції 2004 року, згідно з якою Україна є парламентсько-президентською республікою.

3.  Громадянське суспільство оформилося в потужну силу; набув розвитку волонтерський рух.

4. Демократизація суспільства, забезпечення вільної діяльності опозиційних сил.

5. Утвердження незворотності європейського вектора розвитку України: підписання 21 березня та 27 червня 2014 року політичної та економічної частин Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом; запровадження від 11 червня 2017року з боку Євросоюзу безвізового режиму для українців; ухвалення 23 червня 2022 року Європейською радою історичного рішення дати Україні статус кандидата на членство в ЄС.

6. Скасування позаблокового статусу України та започаткування реформ збройних сил із метою протистояти російській збройній агресії.

7. Засвідчено цивілізаційний розрив між Україною та рф.

8. Формування якісно нових суспільних запитів щодо вдосконалення політичної системи в Україні, розбудови державних інституцій та утвердження верховенства права: вимоги реформування системи судочинства та правоохоронних органів, оновлення політичної еліти, боротьба з корупцією, забезпечення процесу євроінтеграції, деолігархізація, декомунізація.

9. Як відповідь на виклики Майдану в умовах воєнної агресії розпочато масштабні реформи в усіх сферах, спрямовані на модернізацію країни та поступову інтеграцію до європейського політичного, правового, економічного простору.

10. Досвід України під час Революції Гідності й у постмайданний період став прикладом успішності та сталості демократичних трансформацій для низки країн, які прагнуть демократичного шляху розвитку.