День Гідності та Свободи

 День Гідності та Свободи

НАС НЕ ПОДОЛАТИ!

20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану

День Гідності та Свободи відзначають щорічно 21 листопада згідно з указом президента України No 872/2014 від 13 листопада 2014 року. Цей день установлено «з метою збереження й донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору».

Цього дня у 2004 та 2013 роках на столичний майдан Незалежності вийшли небайдужі громадяни. У листопаді 2004-го – щоб захистити своє право на чесні вибори. За дев’ять років – щоб обстояти свою гідність та європейське майбутнє України. 

 21 листопада 2024 року відзначаємо 20-ту річницю Помаранчевої революції – першого Майдану в історії незалежної України, який істотно вплинув на формування національної свідомості громадян України, демократизацію суспільства та завдяки якому набуто вирішального для подальшого становлення української нації досвіду успішної боротьби й перемоги.

Помаранчева революція та Революція Гідності сприяли збереженню незалежності України та сформували українську націю, здатну сьогодні боронити державність зі зброєю в руках.

 Помаранчева революція та Революція Гідності – продовження боротьби за Україну. Президентські вибори 2004 року з їхніми масштабними фальсифікаціями, які й спричинили Помаранчеву революцію, були не лише виборами між двома конкурентами – провладним кандидатом Віктором Януковичем та опозиційним політиком Віктором Ющенком. Це також були вибори між збереженням фактичного статусу України як сателіта росії, з одного боку, й перспективою демократизації суспільства та звільнення від московського диктату – з іншого.

 Вимога чесного підрахунку голосів означала право українців на вибір майбутнього. Окрім цього, протестні акції показали, що активна частина громадянського суспільства не допустить узурпації влади можновладцями та перетворення громадян на об’єкт політики. Помаранчева революція дала народові України відчуття свободи й відкрила можливості для демократичних змін в країні. 

Помаранчева революція через 13років після відновлення української незалежності вперше засвідчила суб’єктність України та привернула увагу демократичного світу до нашої країни. Події Помаранчевої революції посилили роль України на міжнародній арені, сприяли зближенню з НАТО для безпекових цілей та засвідчили її вибір на користь європейського вектора розвитку. 

 

Помаранчева революція стала одним із перших уроків із формування навичок самоорганізації, поштовхом до духовного відродження нації, відновлення історичної пам’яті, посилення української ідентичності. Вона засвідчила неспинний розвиток в Україні громадянського суспільства, яке готове боротися за демократичні цінності – права та свободи людини, політичні і громадянські свободи.

Революція Гідності / Євромайдан – продовження боротьби громадян України за право самим визначати своє майбутнє та майбутнє своєї держави. Загроза цілковитої втрати незалежності й перетворення України на вотчину росії через відмову від євроінтеграції під тиском кремля, захист людської гідності та громадянських прав і свобод вивели людей на Майдани по всій Україні 21 листопада 2013 року.

Революція Гідності / Євромайдан спирався на досвід самоорганізації суспільства, набутий зокрема під час Помаранчевої революції. Водночас протестувальники врахували помилки попереднього Майдану та післямайданного періоду, коли слабке й недосвідчене громадянське суспільство переклало всю відповідальність за розвиток держави на політиків.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства, яке усвідомлювало свою відповідальність за майбутнє країни та чітко бачило загрози, що їх створював для України режим Януковича. 

  Революція Гідності стала бойовим хрещенням для українського суспільства, яке вперше з моменту відновлення незалежності усвідомило ціну свободи, побачивши кров, пролиту майданівцями за нашу свободу та гідність, за право українців вільно творити майбутнє.

У вогні Майданів загартувалися чимало тих, хто навесні 2014 року добровольцем вирушив із Майдану на український Схід, щоб захистити його від російської агресії, а в лютому 2022 року під час широкомасштабного вторгнення став на захист України від російської навали.

Події листопада 2013-го – лютого 2014року, феноменом яких стали самоорганізація громадян, взаємопідтримка, чітка громадянська позиція й усвідомлення відповідальності за долю держави, довіра та відчуття єдності, дали українцям змогу вистояти впродовж майже трьох років широкомасштабної агресії росії.

  Результати Революції Гідності

   1. Демонтування режиму В. Януковича.

2. Відновлення чинності Конституції 2004 року, згідно з якою Україна є парламентсько-президентською республікою.

3.  Громадянське суспільство оформилося в потужну силу; набув розвитку волонтерський рух.

4. Демократизація суспільства, забезпечення вільної діяльності опозиційних сил.

5. Утвердження незворотності європейського вектора розвитку України: підписання 21 березня та 27 червня 2014 року політичної та економічної частин Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом; запровадження від 11 червня 2017року з боку Євросоюзу безвізового режиму для українців; ухвалення 23 червня 2022 року Європейською радою історичного рішення дати Україні статус кандидата на членство в ЄС.

6. Скасування позаблокового статусу України та започаткування реформ збройних сил із метою протистояти російській збройній агресії.

7. Засвідчено цивілізаційний розрив між Україною та рф.

8. Формування якісно нових суспільних запитів щодо вдосконалення політичної системи в Україні, розбудови державних інституцій та утвердження верховенства права: вимоги реформування системи судочинства та правоохоронних органів, оновлення політичної еліти, боротьба з корупцією, забезпечення процесу євроінтеграції, деолігархізація, декомунізація.

9. Як відповідь на виклики Майдану в умовах воєнної агресії розпочато масштабні реформи в усіх сферах, спрямовані на модернізацію країни та поступову інтеграцію до європейського політичного, правового, економічного простору.

10. Досвід України під час Революції Гідності й у постмайданний період став прикладом успішності та сталості демократичних трансформацій для низки країн, які прагнуть демократичного шляху розвитку. 

Навчання з охорони праці та цивільного захисту

 

Згідно з планом роботи на 2024 рік та вимогами законодавства України, 19.11.2024р. в Лисичанському промислово-технологічному фаховому коледжі було організовано та проведено навчання з охорони праці та цивільного захисту, з урахуванням особливостей воєнного стану. Метою навчань було підвищення рівня обізнаності працівників та студентів щодо безпеки на робочому місці, а також формування навичок щодо дій під час надзвичайних ситуацій в умовах воєнного часу. Навчання проводилися за участю керівництва коледжу, викладачів, працівників та студентів. Основним завданням було забезпечення безпеки людей в умовах війни, а також покращення підготовки до можливих надзвичайних ситуацій.

Програма навчань була розроблена з урахуванням наступних аспектів:

1.Охорона праці в умовах воєнного стану

2.Ознайомлення з основними правилами охорони праці в умовах воєнного стану.

3.Інструктажі щодо використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

4.Проведення тренінгу з надання першої медичної допомоги.

5.Профілактика стресових ситуацій і психологічна підтримка.

6.Цивільний захист під час воєнного стану:

7.Дії під час повітряних тривог: порядок евакуації, маршрути до укриттів.

8.Технічні засоби цивільного захисту, їх використання.

Навчання з охорони праці та цивільного захисту під час воєнного стану показали високу готовність студентів та працівників до дій у надзвичайних ситуаціях. Усі учасники успішно пройшли тестування щодо теоретичних знань, а також продемонстрували високий рівень практичних навичок під час евакуації та надання першої медичної допомоги.

Проведення навчань з охорони праці та цивільного захисту під час воєнного стану в Лисичанському промислово-технологічному фаховому коледжі показало важливість підготовки населення до надзвичайних ситуацій в умовах війни. Рівень підготовки студентів та працівників до дій в таких умовах значно покращився.

 

Виховна година на тему "Міжнародний день студента"

 

18 листопада 2024 року в групі 1ОВп-д класний керівник Скиба Ю.С. провела виховну годину на тему "Міжнародний день студента". Метою заходу було ознайомлення студентів із історією виникнення цього свята, його значенням та традиціями святкування в різних країнах.

Під час виховної години студенти дізналися про героїчну сторінку студентського руху, яка стала основою для встановлення цієї дати, а також обговорили роль студентства у суспільному житті. Захід проводився у формі інтерактивного діалогу з використанням презентаційних матеріалів, відео та творчих завдань, що дозволило зацікавити студентів і поглибити їх знання.

Результатом заходу стало підвищення рівня обізнаності студентів щодо прав, обов’язків і відповідальності молоді в сучасному світі. Виховна година сприяла формуванню активної життєвої позиції та зміцненню дружньої атмосфери в колективі.

 

Вітаємо всіх студентів з Міжнародним днем студента!

Бажаємо успіхів у навчанні та незабутніх студентських років!

Нехай кожен день буде наповнений новими знаннями та приємними моментами, а в залікових книжках буде тільки "відмінно"!

Виховний захід на тему «Толерантність у сучасному світі»

 

Викладач Петренко Т.М. 18.11.2024 р. разом із здобувачами освіти навчальної групи 2ОВ-д провела виховний захід на тему «Толерантність у сучасному світі».

Толерантність – саме те, чого так не вистачає зараз людям: терпіння, терпимість, розуміння, дружнє ставлення, спокій, адекватне сприйняття.

Проведений виховний захід сприяв формуванню знань у здобувачів освіти про дефініції толерантності; розширив знання про толерантність у сучасному світі; навчив поваги і з терпимістю ставитися до інших людей, не залежно від їх переконань, уподобань, кольору шкіри та віросповідання.

Сценарій виховного заходу містить два блоки: теоретичний та практичний у формі вікторини.

Учасники виховного заходу розглянути основні аспекти толерантності шляхом виконання завдань вікторини, переходячи від однієї станції до іншої:

СТАНЦІЯ 1 «Асоціативний ряд»

СТАНЦІЯ 2 «Правда чи хибність»

СТАНЦІЯ 3 «Встанови відповідність»

СТАНЦІЯ 4 «Виправи помилку»

СТАНЦІЯ 5 «Зайвий термін»

СТАНЦІЯ 6 «Зашифровані слова»

СТАНЦІЯ 7 Ребуси

СТАНЦІЯ 8 «Ми різні – ми рівні»

Учасники години спілкування активно прийняли участь у проведенні вікторини, відповідали на питання вікторини. Переможцем вікторини визнано Скрипніченко Анастасію.

 

 

«Світ без кордонів: вчимося жити разом!»

    

 

Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров’я. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього. Тоді ж була заснована премія імені Маданжита Сінгха. Нею нагороджують людей, які активно борються за толерантність та ненасильство.

Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження. Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.

Цей день також нагадує людству про те, що таким явищам як насильство, релігійне переслідування та інше, не місце в сучасному світі.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У Міжнародний день толерантності давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід’ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.

У цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно стало символом толерантності та шанування різноманіття.

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА ТА ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК

  

Викладач «Бізнес-клуб» Петренко Т.М. 14.11.2024 р. разом із здобувачами освіти навчальної групи 2ОВ-Д провела виховний захід на тему «ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА ТА ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК».

 Проведений виховний захід сприяв формуванню знань у здобувачів освіти про громадянський обов’язок, військовий обов'язок в Україні (як встановлений законом обов'язок населення нести військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства) та військову службу (як державну службу особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я та віком громадян країн, пов'язаній із захистом своєї Батьківщини).

За круглим столом разом із старшим лейтенантом Петренко Михайлом учасники зустрічі обговорили питання щодо: хто непридатний до служби у воєнний час? як рахується служба під час військового стану? хто не підлягає мобілізації 2024 року? Скільки служать мобілізовані під час військового стану 2024 року? що буде з тими, хто не служив в армії? що буде, якщо не хочеш йти на війну? та інші.

Насамкінець, учасники зустрічі наголосили, що військова служба – це шлях для справжніх патріотів, готових захищати свою країну та її інтереси від російського агресора.

 

 

Тематичні години спілкування

            11.11.2024 р. пройшли виховні години у ЛПТФК.

Викладач Петренко Т.М. 11.11.2024 р. провела тематичну годину спілкування на тему «ПРО МОВНЕ ПИТАННЯ ЗАМОВИМО СЛОВО!». Вона сприяє формуванню у здобувачів освіти розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава, знань про красу і багатство української мови, любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Викладач Скиба Ю.С. провела годину спілкування до Міжнародного дня толерантості.